Надіслано: 02.07.18 07:42. Заголовок: 2018р. Липень. Данія (родина)

Де які нотатки про похід по трем країнам Європи.

ГУГЛ ФОТО походу

З 8 по 23 липня (15 діб)

Учасники: Fol та Nadiia



Пройдено усього 1340 км
Всього підйому 7300 м

 Надіслано: 09.07.18 10:29. Заголовок: День 1. Нд. 8 липня..

День 1. Нд. 8 липня. Закідка

Закідка пройшла в штатном режимі: душний плацкарт потягу до Київу, потім у Київі допомога моёго сина, да так, що здавати коробки з роверами в камеру схову не довелося. Вони гарно вмостилися у авто сина. Тому у вечері ми спокийнісенько дісталися Жулян, де при реєстрації отримали легку несподіванку - чорну верхню сумку Вауде або Ортлеб зараз на борт з собою брати не можна. Треба здавати у багаж, гарно що безкоштовно. Але можна залишити з собою сумку з керма й теж безкоштовно. Та я ще і жовтенький рюкзак прихопив. Пройшло. У него гарно вмостилася пляшка іспанського хересу з дьютифри. Він то нам і допомог пережити політ та посадку.

Після налагодження роверів прямуємо до одній единственній плановій стоянці у цьому поході на південь від аеропорта. Зі стоянкою не промахнувся - стрижена травка, рівна поляна, морський бріз, тиша та залишки іспанського хересу. Єкспедіція почалась.

Пройдено 8 км
55°35′15.74″N 12°40′21.79″E

 Надіслано: 10.07.18 12:46. Заголовок: День 2. Пн. 9 липня...

День 2. Пн. 9 липня. Копенгаген.

Мінлива хмарність. Прохолодно. День почінаеться о восьмої. Їдемо до Копенгагену. По дорозі датчанин підказав де можна докачати колеса, бо на заправці щось апарат не спрацював. Через км дійсно, біля зачіненного веломагаза стирчала шланга зі стени з якої при натисканні йшло повітря.

У Копенгагені відвідали королівський дворец, а потім поїхали до русалонькі із казочки Г.Х. Андерсона. Та ще заїхали до Христіанії, де Надійка зняла коротеньке відео, но мешканці заперечили, а той відрізок що вдалося зняти категорично запропонували видалити.

До обіду ще тинялися по центру міста. Їсти якось не дуже хотілося, бо ціни кусалися, тобто хотілося, алеж дуже кусалося. До речі попити кави на двох викладай 10 євро або 80 крон, поїсти рибку у кітайца ще 70 крон.

О 14 годині вирушили з міста. Одразу з'їхали з острова Зеландія де знаходиться Копенгаген, на острів Амадео, де знаходиться наша перша стоянка та аеропорт, і вляпалися в халепу в вигляді ремонту дороги. Прийшлось трохи помудрувати з об’іздами загорожі та раптом вдерлись у гору де скінчилася доріжка. Згадалися карпатські походи, де сантиметр за сантиметром вимушені були дертися на дуже круті під'оми. Та взагалі все подолали і знов повернулися в Зеландію.

Звісно що Данія островна країна і дуже велика. Такі так, не сумнівайтесь, дуже велика бо має безліч островів великих, дуже великих й самих великих у світі. За территориею я вважаю ми їй поступаємось, а тому що тільки острів Гренландія переплюне усі країни Европи. Хоча він й малонаселений, біля 15 тис. мешканців, але ж... ну то що я, самі разумієте.

Данія має свою грошову одиницу і для нас це не зручно. А не зручно тому що по перше: ціні в півтора раза завишкі від Німеччини і у два за Польщу, а по друге: цім користуються обмінни пункти і наварюють ні а би який відсоток, дурячи таких як ми туристів. Пишуть на дошці одне, а виплата зовсім інша.

В решті решт стали на маршрут, який пролягає по східному узбережжю. На західне узбережжя Зеландії не поїхали, бо там знаходиться острів Гавнё. Що він має таку цікаву назву й гадати не слід, бо взагалі там нічого немає окрім єкстремального туризму. Це як у нас у парку Мершавцева на деревах. Но на Гавнё все звісно крутіше, на то воно і Гавнё.

На стоянку вийшли о 21 год. А стоянка по Андерсену - казкова. Паркова зона з туалетами, да такими що й 5 зірочок отель позаздрить. Ще є альтанка з працюючими єлектророзетками під стріхою, де ми і розташувались з наметом.

Пройшли 88 км
55°25′09.3″N 12°13′45.41″E

 Надіслано: 11.07.18 09:34. Заголовок: День 3. Вт. 10 липня..

День 3. Вт. 10 липня.

Ранковий туалет в WC, що розташований у 50 м за павільйоном. Ні, це не громадський туалет у парку Мершавцева й навіть не у тому потягу, де у мсьє Жука даха їхала - це звичайнісінький датський парковий туалет безкоштовний і без охорони, але з туалетною бумагою, з одноразовыми рушниками, з білим унітазом, з розетками і світлом та дзеркалом, і його бити нема ніякого бажання, а навпаки, бажання залишити назавжди у цьому вигляді, та побажання, щоб у парку Мершавцева ( колишній Правда ) було хоча на 50 відсотків також.

Тепло. Похоже ми вже адаптувалися до датскої прохолоди. Дозаряджаєм дівайси та вирушаємо. Собачники, що вийшли погуляти своїх хантерів, бажають нам вдалого тріпа:
- Це ж надо, зі самісенької України туристи! Щасти їм!
Заіхали походу в кондитерську. Ну ось і ціни знижуються, це вже не Копенгаген. Та воно й зрозуміло. Сніданок по Андерсену -знов казковий.
Погода файна. Сонце скрізь легкі хмари, геть легкі, майже непомітни.
Згадую нашу поїздку дорогами Данії у 12-му році. Ще тоді їздили Генерал, Віталій Пашков та Тімон. Це був наідовший похід в історії Кривбасбайка - Скандинавський.

Коротка зупинка біля майже королівських конюшен де все відчинено, але вхід заборонений. Надійка пройшла вздовж конюшен до палацу де у неї запитали чим ій допомогти, бо це зачинена територія. Коли її зупинили все вже було зафотографовано. Видаляти не вимагали, бо вона дуже коректно вибачилась.

Далі до 12 годин їдемо проти вітра, а після повороту на захід - за вітром. Швидкість зросла. На зустріч багато велотуристів їдуть парами. Голландці частіше - дівчинка, та дівчинка.
Побачили яків. Це теж дуже небезпечні тварини. Звістно не такі небезпечні як носороги, але коли нападають, то ховайся. Швидко проїхали повз них, незважаючи що вони за загорожою.

Обідали в Родвігі в піцерії Італьяно. Але судячи з арабської музички та глядючи на пики обслуги - мало, що схоже на італьяно.
У вечері перетнули 4-км міст з’еднуючий два острова, та заїхали на острів Фальстер де і зупинилися на стоянку біля футбольного поля, згодився досвід Пшемишля.
На годиннику 22, але світло як у день, хоча хмарно і періодично накрапує.

Пройшли 100 км
54°55′48.67″N 11°50′19.07″E

 Надіслано: 12.07.18 11:15. Заголовок: День 4. Ср. 11 липня..

День 4. Ср. 11 липня.

Облачно. Сегодня ожидается сырая погода. Впрочем ожидания так и не оправдались.
Заметили, что на Зеландии, что здесь на Фальстере скошенные луга выжжены солнцем. Такое впечатление будто в июне была засуха. Весьма странно для государства окружённого, морем.
Ночью шёл хороший дождь, но наша, повидавшая виды палатка Marmot, легко сдерживала натиск датской непогоды. Классная палатка.

Выехали в 8. Ветер в спину. Любуемся датской природой. Островитяне на Фальстере занимаются в основном сельским хозяйством и немного разводят лошадок. Разводят в смысле выращивают. Фермы, деревушки весьма скромные, размерами домиков значительно уступают польским. Вообще скромность у датчан - их основная черта характера. А так же вежливость, честность, открытость. У них даже на окнах, зачастую, нет занавесок. Дом просматривается насквозь. А домики здесь небольшие, одноэтажные с мансардой. Редко встретишь двухэтажный.

Через полчаса по мосту переехали с Фальстера на следущий остров Лолланн, где в ближайшем сельском бистро получили свою чашку кофе. С покупкой газового баллона пока не ладится. Где только я не смотрел, и на заправках, и в супермаркетах различного типа, и, и, и... А с Декатлонами в Дании беда. Их просто нет, как и Мерлин Лерой. Посему своего кофе на своей горелочке мы пока не имеем.
Хозяин бистро, он же и хозяин соседнего кемпинга, поинтересовался не в этой ли виледже мы ночевали. Нет, заверили мы его, 10 км эгоу, там тоже виледж есть.

Позавчера, на той хорошей стоянке с альтанкой, купались в Балтике. Вообще то купался только я. Вода на удивление тёплая, не меньше 19 градусов и море спокойное, не взирая на сильный ветер до 7 м/сек.

К 11 часам заехали в городок Марибо. В центре на пешеходной улице развернулась уличная торговля, ну як у Долгінцево.

Едем обедать в городок Nakskov.
Мимо пролегают стриженные, подсушенные на солнце луга и, как метко подметила Надийка - луга, как из барбершопа.

К 14 часам в Накскове обедаем рыбой с картофелем фри. Жарко. Сидим на веранде бистро, млеем.

В 16 двигаемся на паром по велодорожке. В Дании для велосипедов определено строго правостороннее движение. Т.е. ты должен ехать по той дорожке, что справа от дороги. Если справа дорожки нет, едешь по дороге, а если есть только одна дорожка с разделительной полосой, то едешь по ней. Это правило строго соблюдается так же, как и у автомобилистов. Если ты его нарушаешь, то датчане проявляют большое неудовольствие и указывают тебе твоё место на дороге. Пару раз нам попадались нарушители едущие навстречу по нашей дорожке, но они тут же виновато освобождали нам путь, съезжая на обочину, траву, в общем куда угодно лишь бы мы улыбались. И мы улыбаемся всем встречным велотуристам и приветствуем их, как они приветствуют нас.

К 18 часам, после всех отдыхов и лежаний, загрузились на паром. Тут нас хорошо тряхнули ( ударение по желанию читателя ) на 180 крон за два байсикела и отправили дожидаться парома на первую полосу. Вторая полоса для легковиков и третья - грузовики и фуры.
Перед посадкой встретили американца на сюрли. Он долго рассматривал мой сюрли, мол вери велл аппарат и затряс головой, когда увидел резину Швальбе. Я ему тут же самодовольно указал на брукс, коего у него не было и на надину резину континенталь - эта гораздо ве бест. Он почему то загрустил и надолго замолчал.

Переправа на остров Лангеланн заняла около часа. Паром довольно большой. На третьем этаже для пассажиров мягкие диваны и бистро, в котором можно неплохо покушать не дороже, чем на островах. Жаль, что мы были не столь голодны. Особенно понравилось смотреть на жаренные сосиски.

Остров Лангеланн переехали за полчаса. Остановились на о. Тосинге. Укромный пляжик 5 м в ширину с лавочкой на двоих и местечко под одну палатку. Купаемся в проливе. Вода тёплая, штиль.

Пройдено 102 км
54°58′03.37″N 10°38′50.55″E

 Надіслано: 13.07.18 08:53. Заголовок: День 5. Чт. 12 липн..

День 5. Чт. 12 липня.

Зовсім тепло. Нічь тепла й ранок теж. Ледве прокинулися від свіжого морського повітря.
Тому пізній виїзд.
До Свендборга дісталися тільки о 10-ої. Файне місто і є центр, але знайти його знадобился де який час, бо дуже замаскований від прибульців.

О 12-ої вирушили з міста.
Далі їдемо як по накатаной з підйомами та спусками бо градієнт мінливий.
Надійка зранку запропонувала спекотний день, такі мала рацію. Весь час турбує думка, де ще прикупити вологи.

Десь у місці відпочинку нас наздогоняє дедуган 81 рік на єлектробайкі. Зав’язалася розмова. Та він розповів про Ганса Андерсена цікаві речі, мов народився він поблизу від нього і у дорослості мав бойфренда, але це його дуже бентежило й тому до блакитний статі у нього так і ні дійшло. А може дедуган той самій - бойфренд)))?

О 14- ої їмо морозовиво у Фоборгі, де знов спілкуємось з роверісткой з Данії яка прямує до Німеччини, тому на паром до Ютландіі запізнюємось на 5 хвилин. Але нчього, в очікуванні пішли купатися у море. А поперед взяли квіток з дисконтом на сеньоров. Й чого ми вчора не зрозуміли про сеньоров з пензіей. Зберегли майже 45 гульденов. І що головне, ніхто не вимагав дОкумент.
А море! Яке ж тепле та ласкаве, трохи хвилюється, але ж таке задоволення від купання. А ось і паром. Швиденько вантажимось на борт, та гойда на другий поверх що небудь покоштувати у барі, наприклад ковбаску з картопелькою.

За годину дісталися ще одного острова - острів Альс, а ще за годину переїхали его та зупинилися в місті Сёнерборг.

Пройдено 86 км
54°54′04.33″N 09°47′44.41″E

 Надіслано: 14.07.18 14:11. Заголовок: День 6. Пт. 13 липня..

День 6. Пт. 13 липня.

Сьогодні 13 п’ятниця і тому нам з ранку везе.
О 8.30 вже сиділи у великому торговельному центрі і коштували тістечко з кавою. А додатково вільний вайфай і дуже швидкий інтернет.
День обіцяє знову бути спекотним. Звістно не Азербайджан у серпні, але теж маємо попотіти.

Відбувши у центрі, їдемо на велику землю. Прощавай острова, починається материкова частина єкспедіції.
А через декілька км перетин кордону з Нимеччіною. Прощавай Денмарк.
А у Німеччини лепота, їдиш де завгодно, хочь зліва, хочь справа - тут ти дуже поважна людина на ровері, тут ти головний учасник руху і водії, побачивши тебе, знімают капелюх, а пешеходи шарахаються, почувши твій дзвоник.
Повторююсь, бо про це я вже ні одноразово писав.
І з грішми все гаразд, і з цінами налагоджено, і мова як рідна, і країна теж. Зовсім як у Лозоваткі, яка зараз була б Лозендорф, як би німці не покинули Україну на проізволяще у 20 році минулого століття.

А ось і перше пиво з боквурстом та бротхеном. Перше данке і битте, перше чууз і фидезеен. Не вже я дома? Такі десятиріччя мене пов’язують з Німеччиною. Німці дійсно брати.

Тулимо по Фіенсбургу і далі на південь. Головна мета спочатку місто з морською назвою Кіль, а потім на Гамбург коштувати гамбургери.
К 13 год. заголодали, потрібна їжа але навколо села в яких немає геть нічого. Беремо курс на Шлесвіг де є і Лідл, і Реал де ми знайшли газ, та на жаль балони були ні того калібру, тобто без різьби.
Перекус в Реалі і знов беремо курс на два озера де плануємо зупинитися.

К 20 год. доезджаемо до першого озера і прямуємо в зону відпочинку місцевих мешканців. Мовчки крокуємо повз місцевої діаспори розташований на пляжі і прямуємо у дальній кут за дерева на мисок, де влаштовуємся повечеряти. Після вечері ще чекаємо на лаві біля озера і не даремно, до нас прийшла пара: чоловік і жінка нібито перевірити, хто ми такі. Побачивши сеньоров, вирішили нас не чіпати, а щось між собою порозмовляли і пішли геть. Ми не стали чекати другого прихода, а швиденько розкинули наш намет. Було вже дуже прохолодно та й вітер дме, а в наметі наш чекал затишок та спокій. На сьогодні все, на добраніч панове.

Пройдено 104 км
54°23′52.4″N 09°41′39.68″E

 Надіслано: 15.07.18 12:54. Заголовок: День 7. Сб. 14 липня..

День 7. Сб. 14 липня.

Прохолодно. У день до 18 градусів, але це нам на користь. Сьогодні легка дорога, не те що було останніх два дні - вітер на зустріч та градієнт майже до 1000 м набору. Але це все приблизно, бо альтіметр у моёму GPS не працює з початку року.

Ідемо на Кіль. З ранку заїхали до кав’ярні у Ренсбургі. Та скажу що такого капучіно взагалі ніколи не бачив - піна що вершкі тижневої витримкі. Покоштуваши такої кави, майнули на схід і обід вже влаштували у Кілі. Кіль це дно корабля, але Кіль далеко ні дно Немеччіни. Файне портове містечко. Сьогодні це наша мета.

Відвідали центральну частину міста. По дорозі натрапили на екіпіровочний центр де нам пощастило нарешті придбати балон с газом.
Я б і не помітил той центр, як би ні Надійка, яка ретельно сканує навколишнє середовище. Одразу зупинилась біля нього.

Як що балон вже є, то сенсу витрачати час на Гамбург немає, тому що ми міркували так: їдемо на Гамбург й там як раз неділя коли Декатлон не працює. А потім повертаємо на Любек де е Декатлон і у понеділок ми с газом. Та все несподівано трапилось як найкраще, тому вирішили Гамбург залишити на наступні подорожі. Ідемо одразу на Любек. А поки тримаємо курс на зону відпочинку біля озера Ber Ploner See і за Ашебергом біля кемпінга Esel в зоні відпочинку зі столиками та підстриженою травкою ставимо намет. Чекаємо на реакцію з боку адміністрації кемпінгу, але поки мовчат.
Озеро чисте і відносно тепле. Купаємось.

Пройдено 96 км
54°08′50.3″N 10°20′40.5″E

 Надіслано: 17.07.18 11:41. Заголовок: День 8. Нд. 15 липня..

День 8. Нд. 15 липня.

Восьмий день почінаеться з надії на чудову погоду. Потрібно сонце, тому що пора заряджати дівайси з використанням сонячної панелі.
Позаду 600 км за 6 ходових днів. Непогано. А дні, як це буває в довгострокових єкспедіціях, почали набирати швидкість, тобто проскакують якось непомітно. Проходить час і тобі вже важко згадати що було другого дня, як щоб не ці нотатки.

По дорозі ніде поїсти. Геть зголодніли, а до Любека півсотні. Покоперсались у сумках, дещо назбирали на сніданок.
Обід у Любекі. Звістно сьогодні неділя, усі супермаркети зачинени, а ми їдемо і давимось слиною, дивлючісь як люди відпочивають за столиками на узбережжі за келихом доброго вина від 3.50Є за 100 г або від 40Є за пляшку. Німці зараз зрозуміли смак відпочинку. Досить працювати на всю Европу. Тому у неділю все зачінено, залишаються заправкі та їдальні загального користування, тобто кав’ярні, ресторані, піцерії та кебаби. Використовуем перше і трете. Не кваплючісь поглинаємо піцу з пивом. Спекотно. Тому втома, та сон навалюються одразу після їжі.

До 16 годин відпочиваємо на каріматах у сквері, а потім десерт і в дорогу.
18 годин натрапили на заправку з душем. Бог з нами, але треба придивлятися там де фури - там і душ. Після купання пошукі стоянкі. Знаходимо її на заводської території компанії Kraft. Тут е столик правда пластиковий, причип замість лави, та кошений луг, а це вже традиція.

Пройдено 89 км
53°54′18.02″N 10°59′49.11″E

 Надіслано: 17.07.18 11:42. Заголовок: День 9. Пн. 16 липня..

День 9. Пн. 16 липня.

Ранок. Тільки сонечко блиснуло, а ми вже накивали п’ятами. Поквапилися залишити терен тай шляхом вздовж узбережжя Балтики рухаємось до міста Вісмар. Але поки швидко збиралися, якийсь працівник токарного цеху з вікна намагався щось спитати, та крізь шум у цеху нічого не чув, як я не кричав. Нічого не второпивши, токар пішов точити, а за вікном туристи, тобто ми, збирали свої речі. Не хотілося зустрічатися с керівництвом Крафту, яке з хвилини на хвилину з`явиться на заводі. Тому в 7.15 вирушаємо.

Перша зупинка на каву у містечкі Klutz. Велика німецька чашка кави, підзарядка усього організму до обіду.
А вчора душ - яка краса. Так можна мандрувати й без готелю. Власне кажучі готель тільки для душа й потрібен, та ще для повної зарядки єкспедеційної апаратури.

На зустріч їдуть на роверах багато молодих хлопців та дівчинок. Їдуть групами з притороченим обладнанням для збору ягід: ведерце та тачка на колесах схожа на кравчучку. Й щось таке знайоме, рідне в обличчях. Придивляюся, невже наші?
- Хлопці, ви звідки?
- Україна!
Наші, впізнав, і щось одразу таке ворухнулось у серці:
- Щасти вам!
Вони здивовано дивляться нам у догін.
Польща дійсно втрачає наших заробітчан. Повільно вони рік від року просуваються на захід. Недалеко той час коли і Велика Британія буде наша. Єкспедиція називається.

Але ж незабаром Вісмар. Зустрічний Лідл усе спростував і думки про любов до Батьківщини відходють на інший план. По-перше: недільні страждання по Лідлу закінчилися принаймні на шість діб. По-друге: ми у місті, що біля моря і треба це викоростувати, щоб охолонутися у водах Балтики.

Після Вісмару о 15 -ої зупиняємось на пляжі і купаємось.
Потім знов тулимо на схід. Кожні 20 км якесь місто, але коли ми зрізАли невеликій виступ Остзеебад Кюхлюнсборн довелось їхати дорогами, де не завжди були велодоріжкі, а трафік доволі високий.
Після Бад Доберана завертаємо до моря, де зупиняємось на березі в платановій хащі.

Пройшли 101 км
54°09′41.11″N 11°56′00.75″E

 Надіслано: 19.07.18 13:45. Заголовок: День 10. Вт. 17 липн..

День 10. Вт. 17 липня.

Їдемо у Росток, трохи не за маршрутом, але вчора вирішили заїхати у місто. Це вже східна Немеччіна. Вона дещо різниться від західної. Ще свіжи велодорожкі, причепуріні колишні раддеповські будинкі, нема такого напливу іноземців з Близкого Східу або Африки.
Східні німці за цей строк, як позбулися радянщіни, даром час не марнували, а швидко все привели до ладу. Росток тому яскравий приклад. І як завжди центральна вулиця для туристів - головна краса міста. Тут можна дещо покоштувати з колишнього, наприклад bratwurst, але раніше він мені більш подобався, може тому що у раддепії ми були голодніше.
Поки коштували тістечка, якись роверіст, схоже вже років 20 у поході, бо на передньому колесу у нього нема ні резини, ні камери геть, (але ж спальник новенький, не вже десь поцупил?), довго розглядал мій ровер. Мабудь примерявся до моего переднього колесу?)))

Навернувши коло у 30 км, нарешті вийшли на маршрут і одразу натрапили на гаштет. Ну звістно, проїхати не можна бо у нас на то е поважна причина - річниця як ми одружилися 42! рокі тому!!! Отож е що згадати. Тоді я ще був молоденьким лейтенантом і мав 30 друзів (Оушена))) теж лейтенантів, які зухвало погуляли на нашому весіллі, котре як раз співпало з випуском війскового закладу. Пом’ятаю як вони напідпитку приперли колишньго начальника учіліща до столу, а за ним комдіва та комбата. Взагалі погуляли на славу.
Згадуємо ці події за келихом пива яке заїдаемо морськім окунем з Ostzee - так німці обізвали Балтику. Це для них лише озеро))).

Подалі, незнаними шляхами пробираємось на косу, де о 19 годині починаємо пошукі стоянкі, та ні все так просто. Ліворуч тягнеться по всьому узбережжю песчаний пляж, праворуч берег лімана в очереті. На піску зупинятися не бажано - в очереті незручно, тому ще півтори години їдемо по маршруту і виглядаємо містяки.
Коли вже геть засумували, на перехресті трас побачили лаву зі столиком й зупинилися повечеряти. Відкоркували шампанське і ось тут зір прояснило і ми звернули увагу на ліс поруч, а у ньому знайшли непогану галявину для нашого намету.
О півночі пішов дощ.

Пройдено 86 км
54°23′23.61″N 12°31′48.33″E

 Надіслано: 19.07.18 13:50. Заголовок: День 11. Ср. 18 липн..

День 11. Ср. 18 липня.

Приємна прохолода.
Тільки о півдесятої вирушаємо й одразу пірнаємо у ліс на ґрунтівку. Відчуття таке, ніби рухаємось навколо Карачунів і от зараз виїдемо на Лозоватку до знайомого рапідіного песика, з яким він миловався у неділю. Але ж виїхали до риночку на колесах в селищі Wieck a. Cars у якому поснідали штучною кавою і особистої випічки тістечками старовинної німецької рецептури фірми Peter Bartelt.

Виїжджаємо на доріжку, що іде по валу біля моря, а тут такий рух! Багато роверістів їдуть назустріч. Одномоментно що позаду, що попереду можна нарахувати не меньш півсотні роверів. Наприклад в останьому поході у червні по Польщі ми теж їхали по такої дорожцці, але вона була геть пустинна. Група радила звернути до селищ, бо дуже сумно їхати. Тут же сумувати ніколи, тримайсь праворуч, обігнати когось - проблема.

Сьогодні хмарно без прояснень, вітер міцний у спину, тому легко досягаємо швидкості 25 км на годину.
Обід о 14.30 у місті Штральзунд у театральної їдальні. Ну театр е театр. Ось цікавий балерон, тобто вірно казати артист балету, взутий у пуанти, підбіг до стойки бару за чашечкою кави. Ось оперний співун випробовує голос у туалеті. Звістно, їде театральна репетиція всюди. Гарна їдальня і ціни помірні.
Далі їдемо у центр відпочивати та коштувати морозиво.

16.10 - вирушаємо на Грайфсвальд і одразу попадаємо на бруківку. Швидкість падає. Через 15 км такої їзди в мене луснула спіца. А поряд іде гарна траса, тільки і того що вона запружена. Але начхати і ми після 20 км трясучкі виіджаємо на шосе. Швидкість одразу зросла до 25. Водії терпляче об‘ізжають нас, але знайшлось три дб з десяти сотен авто, яки почали сигналити. Відповідаю на їх вітання лівою рукою, мов геть на зустрічну полосу, схоже розуміють.

О 18.30 ми в Грайсфальді купуємо їжу у Лідлі. Потім вирушаємо за місто де на пляжі знаходимо файне містечко для стоянкі. Поряд у заливі вирощують малька, чі устріц - не зрозуміло, тому купатися заборонено, мабудь щоб не здохли.

Пройдено 108 км
54°05′45.17″N 13°27′21.22″E

 Надіслано: 20.07.18 09:59. Заголовок: День 12. Чт. 19 липн..

День 12. Чт. 19 липня. Польща.

У ночі знов дощило, але зранку хоча і хмуро та все гаразд, а з часом геть розпогодилось.
Сьогодні останній день у Немеччіні, попереду Польша через 70 км.
По ходу помічаємо предка носорога - носорогозавр, добре що за огорожею. Одразу згадали пригоди хвилі у Франції. Нажаль у пісьмовому вигляді ці нотатки майже не збереглись. Ще трохи пом’ятають сучасники цю пригоду з носорогом, але побоююся з годом дійсно втратимо гисторічні записи на вайбері. Зафлудять усе.

Кордон перетинаємо у 13.20. Велодоріжка та променад з Немеччіни плавно переходе в теж саме, але вже у Польщі. Багато людства з обох боків на роверах або пішки.
Одразу за кордоном починається місто Свіноустье. Тут бажаємо зупинитися на полудневку. Шукаємо готель або хостел.

О 13 годині оселяємось в покоях у Ганни. А далі, після великого миття, поринули у вечірній рух курортного містечка.
Тут ми с Надійкою вже бували ще у 90 роках минулого століття. Тоді Польща, як і Україна, тільки позбулася радянщини і поступово почала наближатися до Європи. Тоді поляки люто зненавидили все що стосувалося СРСР, а Україна для них не дуже відрізнялася. Вони з радістю штрафанули мене два раза бог зна за що, але ж коли я запросил адвокатського захисту, вони мені відповіли:
- Ти звідкі? З країни Ілліча? Ось хай тебе Ілліч й захищає.

Але ж повертаюсь до вечерних подій. Катаємось по городу і ні як його не пізнаєм, наскільки він за цей час змінив своє обличчя. Головна вулиця приморського бульвара як конфет (по виразу мого друга грузина), а центр звістно відбудован в кращих евротрадіціях - під старовину. Й де місто гроши бере? Курортний сезон - 2 місяці, море холодне і ні якого прибуткового виробництва.

Пройдено 77 км
53°55′06.46″N 14°13′56.35″

 Надіслано: 22.07.18 13:11. Заголовок: День 13. Пт. 20 липн..

День 13. Пт. 20 липня.

Ранок починається о 10-й, одразу їдемо на паром через пролив Свіна.
Усі назви тут пов‘язані зі свинєю, тому, якщо зазирнути на мапу, ця територія має вигляд свинячого рила. Для кращої уяви я зробив фото мапи, та завантажив на Гугл фото.
Паром курсує кожні 20 хвилин. Безкоштовно!Пролив перетинає за 7 хв.

Вчора зминив зламану спицю, та обнаружив ще й дірку в покришці. Залатав підручним матеріалом. Їду, там побачимо.

Пройшли саме свинячий п‘ятак і одразу почались пагорби. Прийшлось попрацювати, проте природа навколо нагородила нас своєю красою. Сосновий ліс, потім дубовий або буковий, дуже нагадує кримські ліси, щось схоже на шлях від Алушти до Коктебеля.
Через 20 км дорога зрівнялась і поїздка вздовж берега моря стала комфортніше.
Далі пишу росийскою, бо знаю більш слів.

Побережье - сплошная курортная зона. Небольшие посёлки забиты отдыхающими. На пляжах разгоряченные загорело-обожженные тела маются от однообразия малоподвижного существования, а потому едят все подряд.

За Pogorzelica дорога идёт через войсковой полигон. 10 км по старой бетонке и ещё десяток по булыжнику. Так и колупаемся на скорости не более 12 км в час, но от этого даже получаешь некоторое удовольствие. Лес, воздух, неспешная езда по полигону, который кажется таким знакомым, потому как все полигоны чем-то схожи.

Останавливаемся на оборудованной скамеечками зоне отдыха. Предполагаем здесь заночевать. Берег опасный - высокий песчаный обрыв. Во избежания несчастных случаев, огорожен изгородью и выставлены предупредительные таблички.
Только приготовили кофе, подходит польская, моложавая, лет сорока, пара. Интересуются откуда - куда и где будем ночевать. Предупредили, что палатки на территории полигона расставлять запрещено. Вот и таблички запретные висят.
Мы подумали и решили двигаться дальше.

Уже в сумерках ставим палатку в сосняке у посёлка Mrzezyno. Море здесь тоже огорожено. Слева - справа имеются в обрыве проходы к воде. Левый спуск поближе, метров 150.
Сегодня предвыходной день, в посёлке конкретный движ. Через проходы к морю до поздна бродит народ.

Пройдено 92 км
54°08′53.21″N 15°18′05.93″E

 Надіслано: 22.07.18 14:21. Заголовок: День 14. Сб. 21 липн..

День 14. Сб. 21 липня.

Только рассвело над головою закричали чайки, уж лучше б соловьи.
В 9 пьём свой кофе з налистниками и уходим на маршрут вдоль моря. Тепло, солнечно, ветер слабый попутный.
Особо примечательного за день не произошло.
Обедали рыбой на побережьи в пищеблоке под симпатичным деревянным навесом. Мечтали покушать рыбу в Дании и Германии, а поели в Польше. А рыба здесь везде.

Вечером в поселке Дарлово заезжаем на наметово поле. Это тоже самое, что кемпинг, только гораздо дешевле. Нам за все -про все обошлось 22 зл.(5Є). Горячий душ, туалеты и даже зарядка.

Пройдено 101 км
54°23′26.57″N 16°19′40.24″E

 Надіслано: 24.07.18 06:56. Заголовок: День 15. Вс. 22 липн..

День 15. Вс. 22 липня.

Солнечно. Штиль.
Курс на Устку. 50 км обычными автодорогами второго качества.
К обеду в Устке. Решаем остановиться здесь, потусить и завтра поездом на Гдыню.
Останавливаемся в кемпинге. 10Є всего.

Пройдено 60 км
Camping Morski
54°34′35.06″N 16°52′50.54″E

 Надіслано: 24.07.18 21:10. Заголовок: День 16. Пн. 23 липн..

День 16. Пн. 23 липня.

12.42 відправлення потягу до Гдині. 60 злотих за двох, ровери безкоштовно. В дорозі 2 години.
С Гдині ідемо своїм ходом до Гданьска, де й зупиняємось. Подалі плануємо эвакуацію. Єкспедіція по вивченню балтийского берегу трьох країн завершена.
Хочеться ще добавити о чудових польских потягах и цінах цілком порівняно з нашими інтерсіті. А також не залежно від країни мешкання дисконт для тих кому за 60.
На завтра потяг у 9.14 до Пшемишля з пересадкою у Кракові.
А от билетів до Кривого Рогу що зі Львову, що з Київу - немає геть. Жодного.

Эвакуація: Гданськ-Краков потяг № IC5356 Гдиня-Закопане. отпр из Гданська Гл. в 9.14 приб. в Краков Гл. 17.16

Пройдено 38 км

Усього 1340 км
Хостел.
54°20′36.8″N 18°38′33.96″E