Piccy.info - Free Image Hosting Клуб велотуристов Кривого Рога

Форум заснований 26 березня 2007р.



АвторПовідомлення
Fol
адміністратор




Пост N: 5221
Info: Surly Troll-14 року, Trek - 10 року
Зареєстрований: 27.03.07
Звідки: Україна, Кривий Ріг, група Центр
посилання на повідомлення  Надіслано: 08.08.20 10:45. Заголовок: 2020р. Вересень: Південний Буг.


14-19 Вересня: Південний Буг 6 діб

ФОТО ПОХОДУ...

Старт: 14 вересня КрРіг, театр 9.30
Финиш:19 вересня Херсон 500 км
Євакуація: потяг 375 відпр 15.54 приб 21,50 , 19 вересня
Формат : кожний учасник особисто піклується за свій добробут



Реєстрація: Fol, Targik, Vetal

Загалом пройдено 490 км
Набір висоти 2900 м


Спасибі: 0 
Профіль
Відповідей - 6 [тільки нові]


Fol
адміністратор




Пост N: 5222
Info: Surly Troll-14 року, Trek - 10 року
Зареєстрований: 27.03.07
Звідки: Україна, Кривий Ріг, група Центр
посилання на повідомлення  Надіслано: 15.09.20 03:50. Заголовок: День перший. Понеділ..


День перший. Понеділок 14 вересня.

Пандемія Covid-19 внесла значні корективи в плани походів Кривбасбайку на цей рік. Довготривали взагалі не вдалось здійснити жодного разу, усі інши поїздки на роверах несли характер КДП. Ось й зараз ми вирушаємо у КДП на п'ять діб адо шість днів вздовж неабиякої річки, річки яка є найдовша з річок яки течуть виключно Україною, але при цьому вона залишається четвертою за довжиною річкою країни після Дунаю, Дніпра та Десни. Ця річка - Південний Буг .

Як і минулого разу у Холодноярскому поході навесні цього року, ми знов стартуємо з Кривого Рогу. Цього разу прямуємо на захід, щоб своїм ходом дістатися до Буга, а там курсом на південь проїхати вздовж узбережжя або поряд де це тільки можливо.

У 9.30 ранку учасники походу зібрались біля театру Шевченка й після радісних привітань вирушили по маршруту дорогами Н-11 та Р-55 у напрямку Казанкі - Возсіятське де за планом повинна бути перша стоянка.

Такої посухи як цім літом 20 року важко згадати. Дощів навіть можна на пальцях порахувати , а проливних й взагалі щось не пам'ятаю, хоча помиляюсь , щось там відбувалось у серпні. Ось й сьогодні погода обіцяє осоніння на увесь день .
Рушаємо повільно у гору в Проріз, потім крізь Карачуни за Інгульцем набираємо висоту й нарешті за містом виезжаємо на тільки-но відремонтовану дорогу Н-11 у рамках Великого Будівництва, своєчасно запропонованого президентом. Дорога ще будується, але основне асфальтове покриття з виравніваючим шаром вже готово й тому приємно відчувати під колесами рівнесеньку дорогу яку не соромно порівняти з дорогами Німеччини. Так, колись я, мандруючи шляхами Європи, заздрив їм, дивлячись як вони ремонтують свої дороги й плекав мрію, що колись в нас таке буде, але я нажаль цього не побачу . Й ось тобі побачив й їду, й думку гадаю, або я вже так довго живу, або час прискорюється й світле майбутнє нарешті швидко наближається.

Колись, багато років тому, коли я був доволі міцним юнаком у військовому однострої учня військового закладу, (мав вишкіл на гарматника у місті Суми у 70-ті роки минулого сторіччя) прогулювався на човні по Пслу з Надійкою - моєю майбутньою дружиною. Працював веслами легко й не помітив як обігнав таку ж саму пару. Отямився тільки тоді коли дівчинка з того човна наголосила мені щоб не втрачав даремно сили, бо вони ще мені знадобляться у безкінечних мандрівках на життевому шляху. Як у воду дивилась. Відтоді моє життя весь час пов'язано з дорогами й тому я завжди мрію про іхне покращення . Невже дочекався?
Але ж вважаю все ще тільки починається й ми з насолодою їдемо цим чудовим асфальтовим покриттям у напрямку Південного Бугу.

Десь 15 років я мандрую ровером по світу, а так й не спромігся побувати в Актовському кан'оні та проїхатися обабіч Буга. Колись наши хлопці з Кривбасбайку спільно з байкерами Одеси були у ціх місцях, це відбулося у літку 10-го року силка не цей похід ТУТ...
Тоді я не зміг їх підтримати , але ось через 10 років здійснюю нарешті цей похід завдяки , як не гірко звучить - ковіду, який порушив усі мої плани згідно Європи.

Поки я тут роз'ятрив себе спогадами, група під'їхала до кордону з Миколаївської областю . Тут з ремонтом дороги все відбувається повільніше ніж на Дніпропетровщині . З 20-ти км зовсим не опановано десь біля 13 км до Казанки. Працюють дві компанії. Одну не розглядали , а друга білоруська. По ходу зробили білорусам зауваження по якості , не сподобалось, що перший шар з цементом автівки вже трохи поколупали.
Далі дорога до Нового Буга, що ремонтувалась за часи порошенка в цілому не погана але колійність на деяких відрізках вже існує . За Новим Бугом на Вознесенск їде стара траса яка вщент розбита іноді й зовсім в жахливому стані.

До Возсіятьского під'їхали у 18 годин. Отаборувалися біля злиття річок Громоклія та Богодушна в гарному місці з галявиною й великими каміннями юрського періоду.

За день проїхали 101 км
Набір висоти 450 м


Strava: https://strava.app.link/7gt6eRhYM9

Спасибі: 0 
Профіль
Fol
адміністратор




Пост N: 5223
Info: Surly Troll-14 року, Trek - 10 року
Зареєстрований: 27.03.07
Звідки: Україна, Кривий Ріг, група Центр
посилання на повідомлення  Надіслано: 16.09.20 09:05. Заголовок: День другий . Вівтор..


День другий . Вівторок 15 вересня.

День спекотний плюс бита перебита дорога та вигоріла трава обабіч - посуха неймовірна . За рідкими фурами курява б'є в ніс, збиває дихання. Але пораємося й радіємо що, хоча і спекотно, але це не серпень або липень , коли рівень спеки набагато вищій .
Замість мовчазного просування по дорозі, зачепили тему виборів й взагалі политику. Як я не цурався цього, але сперечань уникнути не вдалось . Деякий час пройшов в суперечках. Кожний, як завжди щось наполегливо доказував, не помічаючи, як залишаються позаду кілометри дороги, не зважаючи на втому й таке інше.
Таким чином здолали 53 км до зупинки на обід.

Зупинились в невеликому місці відпочинку з лавою. Легко поїли , відпочили й знов за роботу. У другої половині дня усі прю з приводу облудної политиці закінчили , залишаючись, як завжди кожний при своеї думці, але час минув, дорогу подолали в деякої легкості та й годі .
В Арбузинці нас помітив репортер з місцевої газети "Нове життя". Сфотографував й обіцяв згадати у новинах. Подивимось.

Стоянку у вечері знайшли біля Ташликского водосховища у якому вода використовується для охолодження реакторів Южно-Українськой АЄС й тому вона дуже тепла, вважаю не меньше 28 - 30 градусів.
Вздовж узбережжя тягнеться асфальтова доріжка, по неї ми й приїхали сюди. Людей навколо можна сказати нема, як що не рахувати рибалку, який й розповів про це водосховище. Водиться тут одна теплолюбива риба-теляпка, яку завезли майже з екзотичної країни. Вода в зимку не те що не замерзає, а і не опускається нижче 15 градусів, бо як що нижче 14 градусів - рибка загине .

За годину рибалка смотав вудки , побажав вдачи, та майнув звідси. Ми залишилися на одинці. А ще на остання він попередив, що по доріжці може курсувати патруль охорони АЄС й це було доречно, бо Сашко вже намагався зі своїм наметом влаштуватися на асфальту попри моїх попереджень, а попередження рибалки здійснило дію й Сашко отямився й без примх просунувся до нас на невеличку галявину у шелюгах.

З приємного - нема комарів .
Неприємне - дрібна мухота лізла в очі , ніс ,вуха й що цікаво вона взагалі не звертала увагу на їжу, тільки людина та її частини тіла цікавили цю гидоту. Невже станція так впливає? Таке я вже бачив біля Запоріжської АЄС у поході на Могилу Кам'яну, тільки замість мухоти там на тебе лізли мурахи. Але як тільки стемніло мухота щезла вщент. Вечеря пройшла у комфортної обстановці з видом на тепле водосховище.

За день проїхали 90 км
Набрали висоти 620


Спасибі: 0 
Профіль
Fol
адміністратор




Пост N: 5224
Info: Surly Troll-14 року, Trek - 10 року
Зареєстрований: 27.03.07
Звідки: Україна, Кривий Ріг, група Центр
посилання на повідомлення  Надіслано: 17.09.20 10:25. Заголовок: День третий. Середа ..


День третий. Середа 16 вересня.

Сьогодні ціль доїхати до Актівського каньону й заночувати на березі відомої річці Мертвовод. Як що вдасться, відшукати місце ночівлі нашої групи у 10-му році, керуючись нотатками Kostyxa, який також як і Сашко Локтев, Максимус, Солярис стояв у витоків народження Кривбасбайку. Таржик зараз зі мною у поході , Максимус з обставин не зміг приєднатися, Костя працює у Кривому Розі і лише Солярис загубився десь на Московії. Але основа клуба тут, на української землі, у
Криворіжжі й тому є велика надія, що Кривбасівці ще довго мандруватимуть світовими дорогами. Велика частина тих, хто до клубу приєднався пізніше, теж тут поблизу, а ті хто був вимушений покинути батьківщину все одно з нами на зв'язку ні куди ні поділися . Як й у стародавні часи Руїни більш ніж 300 років тому, українці розпорошуються по світу, а частіше, як й тоді, їдуть шукати щасливу долю до Московії, Польщи або Туреччини. Плин часу не зупинити і тому, згідно філософским правилам спірального розвітку світу, зараз відбувається те ж саме, що відбувалось 300 років тому, коли набуту гетьманом Богданом-Зіновіем Хмельницьким державу українці не змогли утримати й тому втратили спочатку Гетьманат, а згодом у 1775 році й Запорізьку Січ. Невже історія нас так й не навчить єднатися?

Знов я зненацька поглинув в історичні події, а цім часом
світанкова імла просунулась крізь лабети дерев, закаркало гайворіння, озеро запарувало. Повільно але впевнено ранок набуває свої права.
У 8.30 після сніданку залишаємо стоянку й рухаємось вздовж водосховища по асфальтової доріжці у напрямку АЄС. По ходу у воді бачимо як скупчення риби пірнає на глибину як тільки ми опиняємось поряд . Риби багато але, як розказав рибалко, достатньо її гине не стільки від холоду скільки від тепла. Що поробиш , це не стільки водосховище, скільки охолоджувач АЄС.

В решті решт дістаємося центру Южно-Українки, з'ясовуємо що воно є місто енергетиків й тому просто безлике й не цікаве. Звичайні будівлі для працівників станції - радянська сучасність . Мова скрізь московська, на мою українську дивляться підозріло.

За містом рухаємось лівобережжям Буга по доволі не поганої дорозі до Олександровки, де зупиняємось біля магазину в очікуванні рідного дядьки Ветала. Отака нагода зустрітися з рідним дядьком випала Віталі. А дядька не звичайний, працює єкспедитором на ковбасах й тому пригостив нас смачною сухою ковбаскою, яка доречі вельми згодилася на вечерю .

По обіду вже були на Арбузинському каньоні, а потім на Актовському де зупинились на ночівлю біля річки Мертвовод, в якої звісно скупалися . Вода прохолодна й прозора, річка невелика, більш схожа на струмок.
Місце ночівлі навряд чі те саме десятирічної давнини, але теж непогане й затишне. Тобто було затишне поки якийсь запопадливий тракторист у час ночі на протилежному березі не почав орати ріллю. Відчуття нібито сусід у ночі почав довбати стіну отой самою дрілю з долотом . Ось чого ніколи не відбувається в Європі. Ніч є ніч для усіх, навіть потяги зупиняються. Сусіда ще можно зупинити, а от тракториста - велике питання.

З приємного - нема комарів й було дуже затишно , звісно до появи тракториста .
З неприємного - нема зв'язку на київстарі, на іншому операторі нібито є, ну й знов тракторист, до дідька його.

За день пройшли 55 км.
Набір висоти 385 м.


Спасибі: 0 
Профіль
Fol
адміністратор




Пост N: 5225
Info: Surly Troll-14 року, Trek - 10 року
Зареєстрований: 27.03.07
Звідки: Україна, Кривий Ріг, група Центр
посилання на повідомлення  Надіслано: 19.09.20 02:08. Заголовок: День четвертий а. Че..


День четвертий. Четвер. 17 вересня.

З подивом помічаю - не чутно співів птахів. Що відбувається? Куди вони зникли? Або спека їх погнала ближче до водоймищ , або ми вже втрачаємо тваринний світ.
Ранок на заваді і треба нарешті вибратися з намету та готуватися до наступної подорожі.
О дев'ятої беремо курс на Вознесенськ крізь селища Воронівка та Таборівка.
У Вознесенську на Миколаївської трасі штовханина автівок, але ми нахабно пірнаємо у цей потік транспорту і, маневруючі перебираємося на правий бік Буга, де на дорозі повний спокій.
Рухаємось вздовж річки дорогами які вкрай як потребують ремонту. Усе в занепаді і дороги і села. З хат багато толок критих очеретом. Іноді паркан теж з очерету. У Європі дах з гонти або з очерету коштуватиме великих грошей, доречі, а у нас це свідчення зубожинняі.

Ще з ранку бачимо на обрії доволі велику пожежу. З початку дим був чорного кольору , потім перетворився на білий. Сашко надав припущення, що це нібито пожежники почали тушити. Не сперечаємося, краще хай він буде правий. Піднімаючись на пагорби, до кінця дня постерігаемо, що пожежа доволі не вщухає.

Їдемо поруч з курганом Могила - Крим. Це вже третій курган, який ми постерігаемо на теренах вздовж нашого маршруту. Ці кургани ще чекають дослідників історії скиіфських часів. Відомий факт: немкіня Катерина друга наказала створити цілу комісію аби перекрутити та сховати історію нашої країни, а для цього заборонила вести розкопки курганів і все заради фальсифікації історичних подій. Але це окреме питання, яке зараз вкотре піднімається українськими молодими істориками і письменниками - дослідниками минулих часів.

Дорога приводить нас на терени виноградного господарства поблизу селища Покровки. Велика площина зайнята під рослину. Грона винограду ще маленькі або завдяки посухи , або ще не час їхнього дозрівання .
За господарством з'їзжаємо на сумниівну грунтівку, яка погрожує зникнути в чагарниках , але натомість цього виводить до селища Ясна Поляна. Мали бажання одразу звернути до Буга, але хлопчина при дорозі радив їхати в об'їзд, бо не проїдемо через піски.

Крізь сосновий ліс поспішаємо в село Андріївка і за ним на березі Південного Буга зупиняємось на ночівлю.
Цьому дуже зраділи місцеві комарі . Нас охопив великий сум , але атака комах тривала не довго. Через годину вони припинили криваву оргію й щезли, тому вечеря відбулась в спокійній обстановці . Через деякий час пухка габа сну охопила табір .

Сьогодні пройшли 83 км
У гору зробили 520 м


Спасибі: 0 
Профіль
Fol
адміністратор




Пост N: 5226
Info: Surly Troll-14 року, Trek - 10 року
Зареєстрований: 27.03.07
Звідки: Україна, Кривий Ріг, група Центр
посилання на повідомлення  Надіслано: 19.09.20 12:25. Заголовок: День п'ятий. П&#..


День п'ятий. П'ятниця. 18 вересня.

У ночі визирнув з намету і у промені ліхтарика побачив в чагарнику яскраві очі якоїсь тваринки, яка ретельно спостерігала за моїм бажанням подзюріти.
Кіт - подумав я.
Сам ти кіт - відгукнувся з пітьми кіт.

Вельми прохолодний ранок. 12 градусів у повітрі. Від Надіїйки отримав попередження про наближення негоди. Десь там на півночі вже вирує. Дивлюсь прогноз. Сьогодні майже пощастить. У день сонячно, у вечері хмари . А завтра як бог дасть.

З водою напряг. Звертаюсь до хлопців з побажанням згорнути табір та їхати до найближчої крамниці купити воду, а потім вже у зручному місці поснідати. Згода отримана. Швидко вантажемось на ровери і мерщій рухаємось згідно плану.

Повільно просуваємось грунтовками вздовж Буга, поки дорога не пішла у гору й не привела нас у селище Ковалівка. Тільки зібрались заскочити до магазину по воду, як на зустріч їдуть дві жінки й звертаються до нас з питанням мовляв: з якою метою ми мандруємо . Відповідаємо, що туристи і тоді вони нам пропонують піти до сельради де розташована місцева бібліотека, а також невеличкий музей українського побуту. Цей музей створила Галина Григорівна одна з цих жінок - великий ентузіаст своеї справи. У бібліотеці - музеї вона показувала історичні речі, яки по крупицях збирала за допомогою селян, знайомих та інших доброзичливих людей. Наприклад праска, в яку замість вугілля закладається кукурудза, або рушники, які зроблені на старовинному ткацкому верстаті, або гроши - катерининки 1903 року, або швальну машинку Зінгер теж 1903 року. Багато ще цікавих речей назбирала ця натхненна жінка.

А ще сподобались постаті селян господаря та господарки створених з такою точністю з деревини місцевим майстром, що ми з подивом дивились на це творіння. Але головне, що мене дуже зацікавило, це книжки моїх улюблених письменників: Роман Іваничук, Юрій Сорока, Богдан Лепкий - це історичні твори, а також були ще твори сучасних авторів. Я заздріл ковалівцям, що вони мають бібліотеку й таку бібліотекарку, яка так любить свою справу. Це ж треба як нам поталанило все це побачити. Дякуємо вам шановна Галина Григорівна за все те, що ви робите, а головне, що всім цим ви ще виховуєте діточок вашого селища. Як це все мені до шмигі. Багато чого ще розповіла Галина Григорівна, потрібно обов'язково відшукати книжку "Вирок" про минули сумні події у Ковалівці яку написала Олександра Приходько-Возняк.

Після ми їхали далі і жваво обговорювали те, що з нами так несподівано трапилось у цьому примітному селищі.
Завдяки потужному попутному вітру, швидко дістаємося Миколаїва, де після відпочинку у кафе з тістечками прямуємо ще 50 км до планової стоянці на березі у місті впадіння Південного Буга в Дніпровский Ліман.
Розтошовуємось на пляжі біля кромки води. Вечеряемо. Вітер не вщухає і те рятує від комарів.

За день проїхали 113 км
Набір висоти 640 м


Спасибі: 0 
Профіль
Fol
адміністратор




Пост N: 5227
Info: Surly Troll-14 року, Trek - 10 року
Зареєстрований: 27.03.07
Звідки: Україна, Кривий Ріг, група Центр
посилання на повідомлення  Надіслано: 19.09.20 22:04. Заголовок: День шостий. Субота...


День шостий. Субота. 19 вересня.

Перш ніж розплющіти очі слухаю лемент чайок, які то радіють, то сваряться, то звуть в далину за моря.
Так, дійсно, плин часу не спинити, кожного чекає своя далина, але квапиться до неї не варто, місце ніхто не займе.

З кожним днем ранок прохолодніше, а світанок пізніше . Літо позаду. Як у житті - ось тільки ти насолоджувався літом і раптом дивишся, а вже осінь, а незабаром зима , гори, лижі. Ні, ні, ще буде, буде бабине літо, ще є чого чекати й куди спрямовувати думки в осені.

Сьогодні завершальний день походу. До вокзалу 50 км, а відправлення потягу майже у 16 годин. Потяг, яким сдається давно не пересувався після останнього торішнього походу.
Збираємось повільно, не поспішаючи снідаємо й вперед. Їдемо, вітер збоку не заважає й даже трохи допомагає, але квапиться нікуди, часу достатьно.

Дорога по Миколаївській області стара, а по Херсонській нова. Взагалі бачимо, що Миколаївщина значно програє Херсонщині й з дорогами, й з селищами, зокрема з будівлями.

Після 12-ої рухаємось на вокзал й біля Дрофа закінчуеємо похід.

За день пройшли 48 км
Набір 315 м

Загалом пройдено 490 км
Набрано 2900 м


Спасибі: 0 
Профіль
Тему читают:
- учасник зараз на форумі
- учасник поза форумом
Всі дати у форматі GMT  2 час. Хітів сьогодні: 20
Права: смайли так, картинки так, шрифти ні, голосування ні
аватари так, автозамена ссылок вкл, премодерація вкл, правка ні



Клуб велотуристів Кривого Рогу