Piccy.info - Free Image Hosting Клуб велотуристов Кривого Рога

Форум заснований 26 березня 2007р.



АвторПовідомлення
Fol
адміністратор




Пост N: 5228
Info: Surly Troll-14 року, Trek - 10 року
Зареєстрований: 27.03.07
Звідки: Україна, Кривий Ріг, група Центр
посилання на повідомлення  Надіслано: 25.09.20 21:08. Заголовок: 2020р. Жовтень. Хортиця


2020р. Жовтень. Хортиця

ФОТО ПОХОДУ...

Керівник: Tim
4 ход.дня (3 ночівлі) 380 км

СТАРТ: 13 жовт. КрРіг
ЧАС: у 9.30 год.
МІСЦЕ: Козак Рог біля ісполкому
ЗАХОДИ:14 жовт. Хортиця
ФИНИШ: 16 жовт. КрРіг



Реєстрація: Tim, Endru, Rapido, Fol, O.Beer, Лайба, Бершадский, Галком

Спасибі: 0 
Профіль
Відповідей - 4 [тільки нові]


Fol
адміністратор




Пост N: 5230
Info: Surly Troll-14 року, Trek - 10 року
Зареєстрований: 27.03.07
Звідки: Україна, Кривий Ріг, група Центр
посилання на повідомлення  Надіслано: 13.10.20 21:24. Заголовок: День 1. Вівторок. 13..


День 1. Вівторок. 13 жовтня.

Тільки но навесні мандрували шляхами Холодного Яру, а ось вже восени прямуємо до Запорожської Січі на Хортицю. Звісно, Січ свого часу була в Україні далеко не одна. Після кожної руйнації ворогами, Січ відроджувалась, як і воля козацька. Бо воля це те, що більш всього дратувало московитів, бо країна яка ніколи не була вільна не в змозі зрозуміти, чому українці усі часи прагнули до волі, замість того щоб спокійно жити у рабстві на кшталт північного сусіда.

Але повернемося до нашого заключного походу у цьому сезоні. О 9.30 за наказом керівника Тіма, група зібралась біля козака Рога, щоб віддати пошану козакові та всьому козацтву українському. У тому, що вирішили зібратись біля козака Рога є дійсно важливе рішення, яке напрямую стосується мети нашого походу. Запоріжська Січ була знищена військами Катерини другої у 1775 році. У цьому ж році був зоснован Кривий Ріг січовими козаками, що пішли з Запоріжжя. Останній кошовий отаман Петро Кальнишевский після цього у віці 85 років був ув'язнений за наказом Катерини ІІ у казематах Соловецького монастиря на 25 років! На 110-му році свого життя був помилуваний імператором Олександром І. Але колишній отаман Війська Низового був вже сліпий старець, не схотів жебраком ходити по світу й тому залишився на Соловках, там і був похований через три роки. Є гарна книжка Романа Іваничука "Журавлиний крик" де в художньому стилі він розповів про ці сумні події.

Вийшли на Дніпровську трасу , яка відремонтована з великим піаром ще за часи Порошенка-Гройсмана аж 40 км зі 140, котрі важко назвати дорогою, й пішли на Софіївку. Через деякий час групу наздогнав на єлектроровері Лайба. Нас вже збільшилося до 7 учасників.

Обідали в Софіївці й після обід до нас приєднався ще один учасник - Галком. У такому складі ми повільно наближалися до планової стоянки але сил дотягнути до неї не вистачило. Дуже завадив зустрічний вітер й тому табір розташували не доезжаючі 4 км до Олександрополя .

Пройдено 97 км

47°59′59.79″N 34°23′45.87″E

Спасибі: 0 
Профіль
Fol
адміністратор




Пост N: 5231
Info: Surly Troll-14 року, Trek - 10 року
Зареєстрований: 27.03.07
Звідки: Україна, Кривий Ріг, група Центр
посилання на повідомлення  Надіслано: 15.10.20 05:59. Заголовок: День 2. Середа. 14 в..


День 2. Середа. 14 вересня.

На годиннику 6.50 - дощ не дощ, але нібито капотить. За декілька хвилин і ті рідкі краплини закінчують стукати по тенту.

6.52 - в наметах ще не чуть якогось ворушіння, хлопці не квапляться прокидатись, доглядаючі ранкові сни. Хвилина, друга і все у таборі зміниться. З'являться перші пики або дупи з наметів , а потім й самі ґазди випростуються і побіжуть у чагарники.

Вчора, після Софіївки, добряче попрацювали по жахливим місцевим дорогам і сьогодні, є підозра, нас очікує те ж саме. Та ще зимовий час дуже скорочує день й тому у 18.30 треба вже знаходити стоянку. Минулого дня пощастило , на останніх хвилинах знайшли гарну галявину понад посадкою з усіх боків закритою від вітра.

Затишний ранок, вітра майже нема й тому вирішили поснідати по дорозі і як можна скоріше вирушити в бік Хортиці.
Біля найближчої крамниці влаштували легкий сніданок з кавою та тістечками.
Далі прямуємо запропонованим місцевими ґаздами грунтовим маршрутом , скорочуючи таким чином аж 2 км! Маршрут виявився не дуже, було б краще їхати асфальтом ніж запопадливо штовхатися грунтами, але з часом знов вийшли на маршрут і швидко подолали останніх 40 км до Хортиці. В обід були вже біля Січі.
На жаль усі заходи на честь свята у зв'язку з пандемію були скасовані. Тому після відвідання Січі попрямували на планову стоянку на березі старого Дніпра - західний бік острова.

На вечерю Тимур готує куліш - стародавню козацьку страву. Згадуємо козаків першої української революції, як назвав ті часи 17- го сторіччя доктор філософії, професор Петро Кралюк у своєму творі Чорна Рада. Все почалося у 1648 році з Богдана Хмельницького, котрий нажаль виявився недалекоглядним, в останню мить перед відходом за світ передавши гетьманську булаву синові Юрасю.

Юрась був на той час дуже молодий й тому вельми не готовий очолити Гетьманацтво. Булаву на деякий час перебрал до себе генеральний писарь Іван Віговський, який багато попрацював над створенням молодой української держави при Богдані, а зараз ще встиг з допомогою кримських татар Герам Гирея розбити вщент 80 тисячне військо московитів під Конотопом. Після цього дорога на Москву була вільна й в столиці Московії утворився великий переполох. Цар московський вже збирався тікати світ за очі, але неузгоджені дії на півдні отамана Сірка, так, того самого , який почав трощити татар у Криму , змусили останніх покинути Віговського.

Після цього булава знов повернулась до Юрка Хмельницького , який виявився слабким, але дуже жорстоким гетьманом. З цього часу почався поступовий занепад Гетьманськой держави.
Але не будемо скиглити за минулим, краще вшануємо синів твоїх Україно, яки полягли за волю Українського народу, за те, що дійсно відрізняє нас від московитів - це прагнення волі на генетичному рівні.
Вшануємо славу козацьку та перемоги над Річчю Посполитою на Жовтих Водах, під Корсунем, під Пілявцями. Згадаємо як під проводом славетного гетьмана Івана Віговського били московитів на чолі з пихатим князем Трубецким під Конотопом.
Згадаємо й відважного полковника Івана Федоровича Богуна, й непереможного отамана кошового Івана Сірка, й останього кошового Січі Запоріжської Петра Кальнишевського. Й не забудемо вшанувати видатнього полководця, провідника вільного народу гетьмана Івана Мазепу як символ свободи й нескореності. Слава Україні, Слава Козакам.

Який теплий вечір. Полохає Дніпро!
Одне слово - і спадає з тебе полуда зневіри та втоми. Одне слово - і зцілюєшся від кривдних ран, очіщуєшся від накипу злоби й, ослаблений , повертаєш собі життєдайні сили й жадобу творіння .
Ми як ті козаки що прямували на Січ, на Великий Луг на Татарські шляхи виборювати собі вольницю , а виборовши , нікому не залишали її у спадок, зникали з нею на своєї славної дороги.

Коли їхали на планову стоянку за 10 км від Січі, дуже сумував Бершадский. На його думку ми повинні були розташуватися на ніч посеред Січі, незважаючи на натовп, який юрмився на територии за крепостним парканом. Тому він скиглив весь шлях поки не побачив місце стоянки й то, заспокоївся тільки тоді, коли вгамував голод добрячим шматком сала та неврахованої кількістю ковбасок. Тут він нарешті заспокоївся, оглянув місце й на знак подяки пригостив мене коксовим молочком з Китаю, яке нібито зміцнює кістки людей похилого віку.)))
Не реестровий козак Галетка, який весь день відставав й тому їхав десь позаду на одинці, згодом зупинився в готелі у місті. Це його фішка ще з походу по Арабаткі, на другий день ночувати в готелі. Однак на вечерю приїхав за допомогою таксі.

Тільки но темрява спала на табір прийшла неполохана лисиця, зробила коло й влаштувалась в очікуванні на невеличкої відстані. Зовсім жах втратила. Підгодовувати не стали, бо ніхто не хотів нести відповідь за тих кого приручили.
Потім пішов дощ, лисиця зникла з полю зору.

За день пройшли 87 км

Координати табору
47°47′43.97″N 35°07′09.53″E

Спасибі: 0 
Профіль
Fol
адміністратор




Пост N: 5232
Info: Surly Troll-14 року, Trek - 10 року
Зареєстрований: 27.03.07
Звідки: Україна, Кривий Ріг, група Центр
посилання на повідомлення  Надіслано: 16.10.20 15:47. Заголовок: День 3. Четвер. 15 ж..


День 3. Четвер. 15 жовтня.

Пітьма поступово відступала в глиб острова. Небо осідлали бовдури західних хмар. З верхівок дерев важки краплини повільно спадали на намети, на ровери, та інши речі присутні у таборі.
Похмурий світанок незабаром просунувся крізь соснові лабети.
До речі, ледве не забув, табір ми влаштували вчора дуже вдало у сосновому гаю біля пляжу на Дніпрі.

Рівно о сьомої з айфону Рапідо пролунав козацький гімн.
Одразу почалися збори. О 8-ой годині вирушаємо. Сніданок на швидкоруч зробили біля магазину в селищі Бабурка. Потім важка їзда пагорбами та дорогами Наддніпрянщини.

В обід була надія поїсти десь в Мар'ївкі але щойно виїхали на берег водосховища побачили якийсь депресняк навколо. Трохи перехопили у крамниці і швидко поїхали в Нікополь.
На стоянку зупинились біля Олексіївкі. Переїхали тимчасовий понтонний міст, тому що основний був на ремонті, повернулі ліворуч і влаштувались на невеликій галявині у водоймищи.

Тільки почали готувати вечерю на сусіднім полі трактор почав орати ріллю, а вітер якраз у наш бік, тому курява з під плуга дістала до нас. Щось з тракторами мені другий похід не щастить. Десь півтори години тракторист ретельно виконував свою роботу, поступово наближаючись до нашої стоянкі. Й ось нарешті заключний акорд і він їде в інший бік поля.
Подальшому вечеря пройшла без перешкод.

Пройдено 108 км.

Спасибі: 0 
Профіль
Fol
адміністратор




Пост N: 5233
Info: Surly Troll-14 року, Trek - 10 року
Зареєстрований: 27.03.07
Звідки: Україна, Кривий Ріг, група Центр
посилання на повідомлення  Надіслано: 16.10.20 19:22. Заголовок: День 4. П'ятниця..


День 4. П'ятниця. 16 жовтня.

Ніч навдивовижу настільки тепла, що в спальнику не було потреби. Дійсно щось коїться в природі. Це вочевидь відчуваються небезпечні наслідки потепління але хоч би як там було з меркантильних міркувань завдяки потеплінню в нас відбулась приємна ніч. Та і в решті решт - це ж жовтень, а жовтень здебільшого в нашій місцевості - Бабине літо . Отже завдяки такому класному Бабиному літу, ціеї ночі нарід отримав добрий відпочинок.

На ранок, який сьогодні почався ледве не в п'ять, дякуючи Лайбі та Бершадскому, дуже хмарно аж темно але також тепло.
Снідаємо гречкою з тушонкою а-ля Рапидо яка засмакувала товариству.
Подалі, як і завжди, о 8-ої вирушаємо зі стоянки.

На 46-му км заїхали в Апостолове з метою десь добре пообідати, але не щастить другий день. То ресторація на замовленні, то страву треба чекати не меньш години.

В місті Петрович другий (Корявец) заквапився до дому і тому з дозволу керівника покинув групу .
Після перекусу біля чебуречної я теж отримав дозвіл на самостійний рух і поїхав вперед. Так доїхав до самого Радушного з відривом від основної групи який скоротився до 500 м.
На цій ноті хочу закінчити розповідь про цей похід, котрий мав за мету зайвий раз нагадати суспільству про славетне минуле нашої країни. Слава Україні, Слава Козацтву.

За день 96 км

Разом у підсумку 380 км

Спасибі: 0 
Профіль
Тему читают:
- учасник зараз на форумі
- учасник поза форумом
Всі дати у форматі GMT  2 час. Хітів сьогодні: 17
Права: смайли так, картинки так, шрифти ні, голосування ні
аватари так, автозамена ссылок вкл, премодерація вкл, правка ні



Клуб велотуристів Кривого Рогу