Надіслано: 11.04.21 18:58. Заголовок: 2021 червень Трийця 21 Трубецькой (Родини)

З 17 по 21 червня (4 ночівлі)

ФОТО...

Єлектричка: КрРіг-Нікополь відпр:КрРіг гол. 17 червня о 9.07 приб:11.34
ПАРОМ: Нікополь - Кам'янка Днепровська о 15.00 (0,5 год в путі)
Пробіг: 320 км 5 ходових днів (4 ночівлі)






Реєстрація:(17) Fol+2, Rapido+1, Andru+1, Vetal+4, Діма, O.Bear+2, General

 Надіслано: 18.06.21 05:01. Заголовок: День1. Четвер. 17 ли..

День1. Четвер. 17 липня.

На ранок на станції Червоная зібралось 17 учасників. 6 дітей та 11 дорослих. У перебігу реєстрації в останні дні частина потенційних учасників знялась з будь яких причин.
8.53 єлектропотяг вирушив зі станції Червона.
11.45 прибуття в Нікополь.
Їдемо на пристань, де здобули інформацію про те, що завдяки сильнму вітру та великим хвилям паром невідомо до якого часу залишатиметься на протилежному березі, й сьогодні переправа наша навряд чи відбудеться.

Обідаємо. Як що обставини ускладнюються, для прийняття правильного рішення спочатку треба заспокоїтися, перечекати якийсь час, наприклад поїсти, а потім на холодну голову обміркувати подальші дії. Це ж не безвихідь. Правильне рішення завжди найдеться і воно таки знайшлось.
Після обіду виришили рухатися в бік Трубецького цім, правим берегом де ми й знаходимося. Чекати парома нема сенсу, й треба нарешті визнати, що раз із переправою незаладилося, то можливо щось відвернуло нас від перетину водосховища. Ще не відомо: а не пощастило лі нам цього разу?

О 14-ої вирушаємо в бік Мар'їнського.
Дві важливим речі супроводжують наш подальший рух. По-перше це злива, яка всупереч прогнозу так і не відбулася, по - друге, обіцяний сильний попутний вітер завдяки тому ж прогнозу таки відбувся.


Ще невідремонтованою трасою ( до речі, в цьому році вона вже буде відремонтована до єврорівня) їдемо, і близько 17 години дістаємось Мар'їнського . Трохи відстають від основної групи Веталь з причіпом, в якому везе своїх маленьких близнюків, й Олімпік з 6-річним сином Макаром, який виявився дуже позитивно зарядженим велотуристом. Завжди, коли наздоганяв нас, щиро посміхався на оплески, які дарувала йому вся група.
Звісно, ми іноді зупинялись, щоб зібратись до купи, але все ж таки не дуже переймались очікуванням тих, хто відставав, тому що головне завдання на сьогодні пройти вдень певну дистанцію й знайти гарну стоянку.

Таким чином повільно, але впевнено просуваємось до
Нововоронцовки і вже в ній зупиняємось. Табір розташували під парканом бази на околиці селища. Паркан добре захистив нас від шаленого вітру. Звісно, попередньо отримали дозвіл на розташування від керівництва бази.
Місце являло собою стрижену галявину, зручнішого місця годі й шукати.

Пройшли 66 км

 Надіслано: 21.06.21 20:44. Заголовок: День 2. П'ятниця..

День 2. П'ятниця. 18 червня.

Вранішний підйом нічого не означає, все одно до 9-ої виїхати не вдається.
Вітер попутний, але дорога іноді іде з перепадами висот. Жінкам , малечі та Веталу з причіпом дійсно важко долати підйоми .

О пів на дванадцяту (позаду 40 км) доїхали до Дудчан, де зупинилися на обід. Суцільна втома обійняла групу. Дві години відпочиваємо, обідаємо в кафе і чекаємо родину Корявців. З їхньою появою вся група стоячи знову підтримує оплесками мужнього Макара з подоланням дистанції.
О 13 вирушаємо. Попереду ще 60 км. Долаємо декілька тягунів, які, дійсно, виснажливі. Леша Корявец з родиною залишився в Дудчанах шукати бусік. Умовив газду кав'ярні підвезти до Берислава, а по дорозі ще і підхопив родину Віталі Борисевича. Газда підвіз їх під самий винзавод.

За 20 км до денної мети дуже втомилась Надійка. Я відпустив групу вперед, залишився з нею. Потроху ми просувались вперед, відпочиваючи та горішками відновлюючи сили. Коли основна група вже зайшла на завод, родини Леші й Веталя вже чекали там, а нам з Надійкою залишалось ще 10 км. Й тут щось спонукало мене звернути на грунт в надії зрізати частину шляху. Я побачив, що грунт нібито підсох, але назустріч нам з обійстя визирнув дядько й відмовив нас їхати далі. Мовляв, далі суцільна багнюка. Але він порадив трохи піднятися по трасі, яка була рясно засипана щебенем (триває ремонт траси), тому курява від автівок заважала дихати, й там на горі є грунтівка, яка, до речі, у задовільному стані. Таким чином ми вдвох зрізали 6 км і вчасно потрапили на винзавод прямісінько в ресторан, де група пильнувала меню й чекала нас. Усією командою відсвяткували досягнення мети походу.

Після вечері з вином князя Трубецького, розташували табір на березі Каховського водосховища. Ще потеревенили деякий час, покуштували каркаломного вина та полягали спати.
З погодою нам досі щастить. Навіть рясний дощ, за яким ми спостерігали по дорозі, оминув нашу групу.

Пройшли 100 км.

 Надіслано: 23.06.21 12:35. Заголовок: День 3. Субота. 19 ч..

День 3. Субота. 19 червня.

Сьогодні дньовка.
З розваг - дегустація на вінзаводі, купання в Каховсьому морі, спілкування на будь яку тему після дегустації. Хто не задіяний у дегустації - обід в ресторані Трубецького.
‌Надійка зустріла Ольгу Василівну, яка більше 50 років пропрацювала на заводі технологом. Майже все своє трудове життя. Зараз їй вже 82. Коли у перше ми з Надійкою на автівки приїхали на цей завод, він тільки-но відроджувался після радянського занепаду. Нові власники запросили Ольгу Василівну попрацювати (тоді вона вже була на пенсії), проте ми встигли потрапити на її екскурсію та дегустацію.
‌
‌З погодою щастить. Вода у водосховищі чиста, але де-не-де на березі має не прибране смиття. Сум огортает, коли бачиш зневагу людей до середовища свого існування. Закінчилась дньовка вечерею за розмовами про козацьку добу.

 Надіслано: 23.06.21 12:36. Заголовок: День 4. Неділя . 20 ..

День 4. Неділя . 20 червня.

Стартуємо о 8-ій. Вчорашня дньовка додала сил, й тому група доволі компактно рухається до з'їзду з Мар'їнської траси до повороту на Велику Олександрівку в бік Кривого Рогу.
По грунту зрізати маршрут навколо заводу не спромоглися, тому що Веталь з причіпом там не пройде.

Вже коли вийшли у північному напрямку, я відпустив групу у вільне плавання. Вітер східний дме в правий бік, іноді допомогає руху.
40 км їдемо старою дорогою з ямками. Швидкість дуже помірна. Деякий час я їхав поряд з Веталом і спостерігав за причіпом з близнюками (як він м'яко працює) .
Через 40 км вийшли на тільки - но відремонтовану ділянку дороги і вже нею доїхали до Давидова Броду, де влаштували перекус. Наші юнаки знайшли маленьку черепаху, яка, мабуть, поринула від батьків у світ незнаними шляхами. Трохи побавившись з тваринкою, хлопці запроторили її до батьків у найближче озерце. Потім до нас прийшла зграя дуже молодих гусей, які незадоволено гелготіли, бо ми їм ніби заважали користуватися їхньою калюжею.

У Велику Олександрівку заїхали о 5-ій. Дочекались Макрона (новий нік Макара Корявцева), який неочікувано встановив новий власний рекорд, за що із задоволенням отримав від групи чергову порцію оплесків. Далі ми поринули у місцевий сосновий гай, де й розташували табір.

Пройшли 79 км

 Надіслано: 23.06.21 17:58. Заголовок: .День 5. Понеділок. ..

.День 5. Понеділок. 21 червня.

Увесь травень та червень чекали шкварного літа, й ось воно нарешті прийшло. Потроху починає нарід згадувати попередню прохолоду. Тьмяна ніч у лісі - найкоротша у році.

Розплющив очі, прокинулись. Снідаємо. Рапідо знов щось розповідає про Дівело, тому регоче сам та посміхається оточення, яке не кваплячись сьорбає чай або каву.
Повільно збираємось, сьогодні останній день походу, попереду 85 км - наголосив Рапідо. Жінки одразу похнюпилися, а я зробив йому зауваження. Не треба з ранку натякати про непереливки.

Нарешті поїхали, й одразу група розподілилась на три частини: перший найсильніший пішов уперед. Я залишився з Надійкою, позаду Веталь, а ще далі Макрони.

Обабіч дороги простягалися посіви соняшника та духмяного ріпаку. В Україні соняшникової олії вирощується в 2.5 рази більше, ніж потрібно населенню. Тому разом з ріпаком соняшник іде на біопаливо. Іноді в полі зору з'являються пшеничні поля.
Лани вже золотаві. Співучо-безжурний червень, левади буяють шовковими травами.

По обіду досягаємо Шестерні, де знаходяться козацькі поховання 17 сторіччя. Перша група залишається на перекус, а наша, друга, їде у Широке. До нього лише 10 км, проте там нас чекає дуже приємна сучасна кав'ярня, не гірша від Львівських. Прохолода, приємний смак кави допомогає оговтатися від спеки й дочекатися групи. Родина Веталя та Макрона спіймала в Шестерні маршрутку.

За Широким трафік на дорозі став відверто жорстким. Автівки не дуже переймаються велосипедистами, іноді прожогом мчаться повз нас на відстані витягнутої руки. Весь час пильную повз себе в люстерко, щоб бути напоготові у разі що.

Повільно із зупинками досягаємо ЮГОКа, й о 19 ми на обійстя, де вже годину нас чекає Ілля. Встигли на футбол, який приніс тільки розчарування. Для згадки на майбутнє Україна - Австрія 0:1

Пройшли 85 км