Надіслано: 12.05.18 12:47. Заголовок: 2018 Червень. Польща з дітьми.

ГУГЛ фото похода Польша 2018

з 7 червня по 19 червня 2018р.

РЕПОРТАЖ ПРО ПОХІД З ДІТЬМИ ТА РОДИНАМИ ПО ПОЛЬЩІ.

Маршрут: Пшемисль - Лежайск - Сталева Воля - Сандомир - Тарнбжег - Краків - Тарнув - Жешув - Пшемисль



Учасники:(слева направо) Vadim,Ivan,Vetalina,Nadiia,Fol,Illya,zhuk,Katya,Alina,rapido,Vetal,



За похід пройшли : 850 км, та набрали у гору: 4000 м

ODO убиття: 27041
ODO прибытия:27935

 Надіслано: 10.06.18 10:55. Заголовок: 07.06.2018 День 1. &..

07.06.2018 День 1.


Пересадка с поезда на поезд вышла очень напряженной. Киевский 🚆 пришел с получасовым опозданием. И мы как сайгаки прыгали с перона на перон. Еле успели. Хорошо, что сын Фола помог, так бы пришлось дергать стоп-кран.

Гарно виїжджали із залізничного вокзалу. Зібралися швидко всі, без запізнень. Проводжали нас…Допомогли погрузитися…. І всю погрузку закріпили білим вином з сиром. Поїзд, легкі розмови, сон…


04.00 ранку підйом, поспішали збиратися, але поїзд, на жаль, запізнився на 30 хвилин, тому нам прийшлося в екстреному режимі вантажитись в інтерсіті+. Дякувати чому, встигли. Поїзд, легкі розмови, легкий перекус, сон… Таможня України. Все добре. Таможня Польщі – все без проблем. Ось уже Пшемишль. Розпочали підготовку до походу.

Місто Пшемишль зустрічає чудовою сонячною погодою, пустими вулицями. Вирішуємо пообідати у місцевому ресторані у центрі. Далі фото у місті. Сідлання місцевого мідного коня. Далі Лідл, закупки на вечір і ранок. Стаємо на маршрут. Сталось перше падіння Іллі Віталіни та Аліни. Обійшлися переляком та легкими подряпинами. Далі їдем по маршруту. Села радують око і здається, що перенісся у майбутнє: пейзажі українські (пшениця, маки, липа..), але все охайне, чисте, прибране. Кожен двір і будинок в селі – шедеври дизайнерів. Приємно їхати рівною дорогою, любуватися місцевими краєвидами. Приблизно о 18.00 прибули на першу мальовничу зупинку біля озера у Родомлі. Нас ніби чекали: столики, вербові альтанки, тепла водичка в озері. Вечеря, приємні розмови за чарочкою вина.

Пройдено 31 км
49°57′03.33″N 22°49′48.59″E

Надія пише

Велотур 2018, детский по Польше.
День первый.
Вот и отзвенел последний звонок и уже по сложившейся традиции мы отправляемся в очередной велопоход , который в этом раз будет проходить по Польше. Нашего полку прибыло и мы теперь уже в составе 11 человек ( четверо детей 10-11 лет, трёх мальчиков Ильи, Ивана ,Вадима и девочки Виталины, названной в честь отца Виталия и мамы Алины), стартовали в свой первый европейский велопоход, соблазнившись рассказами и фотоотчетами старших товарищей:)
Стартовали из Кривого Рога на поезде, который по расписанию должен прибыть в Киев в 5.05 , но задержался больше , чем на 30 минут . Интерсити Киев-Пшемысль отправлялся в 6.00 и мы немного передрейфили, что не успеем выгрузиться со всем своим скарбом: 20 сумками и 10 велосипедами, про детей я уже не говорю, не до них. 🙂 Хорошо ещё, что нам в Киеве сын подсаживал внука Илюшу и помог перетащить вещи с перрона на перрон. Паника улеглась и за 10 минут до отправления поезда мы сидели по своим местам каким - то чудесным образом разместив в одном вагоне все велосипеды не закрывая при этом доступ к проходу.
Таможенный и паспортный контроль прошли как по маслу. Биометрические паспорта работают безотказно, выборочно из всей нашей группы проверили один маленький рюкзачок, спросили, куда едем и пожелали хорошего отдыха.
Дети сначала сидели уткнувшись каждый в свой девайс, но потом нашли общую компьютерную игру, что их сразу сблизило.
Так незаметно доехали до Пшемысля, отобедали в полюбившемся нам по прошлым поездкам кафе и стали на маршрут.
До стоянки было около 40 км .
Дети ехали организованно, но все же не обошлось без курьёза. У Илюши выскочила поилка из подставки, он остановился Ее поднять, за ним ехала Виталина и вылетела из седла, на неё не успев среагировать, налетела мама Алина. Бог миловал, обошлось без травм, легкие царапины. Но Виталина молодчина, быстренько вытерла слезки и без жалоб поехала дальше.
Остановились у очень симпатичного озерца в зоне отдыха, где и расставили палатки. Потом купались в озере, готовили ужин, любовались закатом, наконец разошлись по палаткам и улеглись спать.


08.06.2018 День 2.

Ранок починався з 05.00 зустріччю із качиною сім'єю, косулею, лисицею. Сніданок. Порадувало, що комунальні служби доглядають за ставком та територією. Приїхали прибиральники, понаводили порядки після нечипорних поляків, та полили альтанки з верби. О 08.30 стаємо на маршрут. Дорога на Ярослав. Знову милі оку польські села, рівна дорога, приємна компанія. Зупиняємось на фотосесію в центрі Ярослава. Закупки на обід. В цей час, біля Лідлу, з нами познайомилась жінка на ім'я Целіна, яка також є туристом. Розповідала про подорож Карпатами, про привітних українських людей, які пригощали її морозивом, тому навзаєм вона пригостила всю нашу групу морозивом і мисливськими ковбасками. На наше прохання допомогла знайти гарний парк біля коледжу, де ми розмістилися на перекус. Ми попрощались з Целіною і запросили її якось відвідати Кривий Ріг. Потім вирушили на Лежайськ. Для того щоб дитина Жука не випереджала групу, вона була завантажена 5 літровою баклагою з водою. Жук сказав, що так треба. Дорогою вражає толерантність польських водіїв. Приблизно через 50 км стаємо біля озера, в сосновому лісі поблизу Лежайська. На стоянці був позитив (шикарне місце з наявністю спілої чорниці) і негатив (знайомилися з польськими кліщами). Кожен приготував на вечерю страви на свій смак. Перед сном дружні бесіди біля озера.

Пройдено 74 км
50°15′52.01″N 22°23′15.01″E

 Надіслано: 10.06.18 12:18. Заголовок: 09.06.2018 День 3. &..

09.06.2018 День 3.


Неспішно починається ранок. Кліщі вже не лякають. Радує око латаття на озері. Десь о 08.30 стаємо на маршрут. Знову приємні оку краєвиди, прибрані гарно оформлені двори, рівна дорога. Зупиняємось на перекус у невеличкому селищі під шовковичним деревом на газоні. Їдимо далі. Хочемо пообідати. Заїхали в Бедронку по воду. Місто Ніска не радує ресторанами. Зробивши 3 кола центром міста у пошуках кафе, повертаємося у Бедронку, купуємо обід і рушаємо в місцевий парк. Тут виявився рай для дітей – безкоштовні гойдалки, тарзанки та інше. Дві години сієсти, але діти так і не прилягли.

О 16.00 рушаємо далі. Стоянка планується у місцевому селищі з інтригуючою назвою Сочі, на березі річки Сан, але сталось не так, як хотілося. Підходів до річки немає і, за словами місцевих, ця річка мілка і в рій не купаються. Вирішуємо їхати далі в пошуках гарного місця стоянки. Довгі пошуки розтягнулися на 20 км, і серед невеличкого хвойного лісу знаходимо галявину вздовж траси. Скоро темнітими, ще й, як на зло, комарі. Але виходу нема. Як сказав Жук, якщо про них не думати, то їх і нема. Стаємо, вечеряємо хто чим. Випаровування з винних бокалів хоч трохи відганяє комарів. Сон.

Пройдено 82 км
50°36′46.15″N 21°56′30.18″E

Надія пише:

День 2-3.
Ранний подъем, что вовсе не обязательно, просто сказывается разница во времени, лёгкий завтрак, сбор палаток и продолжаем движение в направлении Кракова. С погодой нам везёт. Вопреки дождливому прогнозу светит солнце и по небу проплывают легкие облачка. Лёгкий ветерок спасает от знойного солнца. Проезжаем маленькие городочки с костелами и каплычками, великолепными современными школами, что вызывает восторг у Алины, которая работает учителем в школе и не может равнодушно смотреть на то , что наши школы мягко говоря находятся не в лучшем состоянии.
Едем по второстепенным дорогам, где меньше машин, иногда выезжаем на грунтовку, по обеим сторонам которой можно любоваться лугами с цветущими вперемешку маками, ромашками и васильками, парящим в небе орлом, летящими аистами и кланяющимися на ветру красными головками мвков, затем снова городочки с красивыми ухоженными двориками, велодорожками, приветливыми горожанами. Многих не оставляет равнодушными пилотон, наполовину состоящий из детей. Если честно, мы и сами не ожидали такой организованности с их стороны, не перестаю ими восхищаться - ни нытья, ни жалоб, хотя солнце палит и забирает силы, в лесу донимают комары. Да и ещё, что немаловажно, дети самостоятельно везут свои вещи в специальных сумках, что крепятся на багажнике.
Днём делаем двухчасовой перерыв на обед и отдыхаем в скверах, пересиживая жару. Как правило к этому времени пройдена большая половина пути- это 50-60 км.

 Надіслано: 11.06.18 08:38. Заголовок: 10.06.2018 День 4. Р..

10.06.2018 День 4.

Ранок знову починається з 05.00 години ранку (Валєра рання пташка). Вранці знову атакували комарі, тому швидко зібралися, наспіх поснідавши. Стаємо на маршрут о 08.30. Курс тримаємо на м. Сандомир. Доїхали напрочуд швидко, інколи тримаючи швидкість до 25 км/год. В'їжджаємо в місто, перетнувши Віслу. Місто видніється на пагорбі. Маючи в запасі багато часу, вирішуємо погуляти його центром. Сандомир – чудове старовинне місто з давніми традиціями. Протягом десяти днів у місті проходять різні цікаві заходи, тому центром міста гуляють групи туристів з різних регіонів Польщі, серед них були й ми.

Пообідавши у місцевій ресторації, рушаємо далі по маршруту. Шлях нас веде через села, мешканці яких займаються переважно займаються вирощуванням яблук. Порядок у садах вражає: яблунька стоять немов солдати у строю, рівно у шеренгах. Далі паромом перетнули Віслу і в'їхали в Тарнобжег. Шукаємо Лідл для закупів. Виявилося, що у неділю всі торгові мережі закриті. Працюють тільки приватні склепи. Купуємо продукти, та їдемо на стоянку на мальовниче озеро. При в'їзді до нього бачимо велику кількість авто, які розміщені вздовж набережної озера на кількасот метрів, а то навіть і більше кілометра. Людей, наче на морі в Кирилівці в розпал сезону. Знаходимо місце стоянки під трьома тополями. Діти зразу біжать купатися, з води їх ледь витягли. Сьогодні в нас повноцінна полуднівка. Вечеряємо, говоримо, купаємося. Насолоджуємося моментом, адже таких стоянок, мабуть, вже не буде.

Пройдено 51 км
50°32′34.57″N 21°37′28.83″E

 Надіслано: 12.06.18 20:09. Заголовок: Ранок освятився легк..

11.06.18 День 5

Ранок освятився легким літнім дощем. Збиралися неквапливо, снідали. Десь о 8.30 стаємо на маршрут. Повертаємось до Тарнабжега, заіжджаємо у місцеву цукерню, смакуємо кавою та тістечками з морозивом, швидко оглядаємо центр містечка. Закупи на обід і далі в дорогу. Тримаємо дорогу на замок Бараново Сандамирського. Через 20 км ми на місці. За 2 злотих на кожного заходимо на відвідини історичної пам'ятки. Фото напам'ять. Рушаємо далі. По плану місце для обіду.

Через годину шляху знаходимо спорт.майданчик в одному із місцевих сіл. Умови для обіду шикарні: столики, барбекюрниця. Для дітей взагалі суперове місце, навіть м'яч хтось залишив на міні-футбольному полі . Обід,сієста. Діти грають у м'яча, катаються на гойдалках. Збираємось іхати, але перший прокол зупиняє рух групи. Веталь і Рапідо швидко ліквідують поломку. Ідемо далі, рух проти вітру зі швидкістю 20 км/ год. Довго не витримуємо, стаємо біля місцевого супермаркету АВС. Купуємо холодні напої, морозиво.
Жук жартує з Фола, що той старий фашист готує молоду гвардію СС, змушуючи групу тримати швидкість проти вітру. Насміявшись, рушаємо далі. Шукаємо місце для стоянки. Бедронка, закупи на вечерю. Кружляємо берегом Вісли у пошуках гарного місця для табору, але не знаходимо. Їдемо далі по маркованому маршруту Грінвело. У метрах 500 від гол.траси знаходимо облаштовану зупинку. Тут вирішуємо залишитись.( Перед цим за вказівники мали надію знайти місце агротуризму). Стоянка чудова: столики, дах над головою. Але є мінус: нема душу і туалету. Повечеряли. Перед сном ще познайомилися з місцевою молоддю років16-17, студентами, по-перше нашому, ПТУ. Говорили польсько- українсько- англійською мовою.

За день пройдено 78 км
50°18′59.72″N 21°04′00.56″E

 Надіслано: 12.06.18 21:35. Заголовок: 12.06.2018 День 6. Д..

12.06.2018 День 6.

День починався пасмурною погодою. Через кілька хвилин від початку збору зірвався дощ, не встигли навіть зібрати намети, щоб вони не змокли. Зібрались нашвидкуруч, заїхали за харчами на обід у Бедронку і рушили під дощем по маршруту. Їхали вздовж Вісли велодоріжкою. Дорога обноманітна,інколи вистрибували з кущів фазани та косулі, зайці.

В'їжджаємо в село, дощ посилюється. Місцевий житель, побачивши нас, запросив до себе у двір під навіс. Перечікуючи дощ, вирішуємо тут пообідати. Як дощ призупинився, ми стали на маршрут. Залишок шляху їдемо велодоріжкою, постійно тікаючи від дощу та переважно із зустрічним вітром. У с.Іспіна шукаємо стоянку. Дякувати комунікабельності Фола, стаємо на задньому дворі місцевого будинку культури. Стоянка суперова, знову є дах над головою. Діти граються, ніби й не проїхали 83 км, а ми вже повкладались спати по наметах. Завтра Краків.

Пройдено 85 км
50°07′00.05″N 20°23′19.29″E

 Надіслано: 14.06.18 09:11. Заголовок: 13.06.18 День7 ̷..

13.06.18 День7


Ранок починався сонячно. Ніщо не говорило про погіршення погоди. Збираємось у звичному неспішному режимі. Стаємо на маршрут до Кракова. Хотіли їхати селами, але Фол ,заради безпеки, вирішив, що краще курсувати велодоріжкою, тим паче що вона веде прямо на Краків. Не минуло й 10 км, як почався дощ. Дякувати богу, не сильний, але не приємний дрібний. Та нас це не зупиняє. Краків уже скоро.

42 км і ми в'їжджаємо у велике, схоже місцями на Київ, Львів, Дніпро, міста. Заселяємось у хостелі"Фелікс", у кожної сім'ї свої апартаменти ( що дуже зручно). Вирішуємо трохи перепочити, перекусити і курсувати в центр старовинного міста.

Дорога до центру майже 7 км, але ж ми на легких "конях", тому швидко дісталися до місця.
Перекусити у місцевій вареничній і попрямували до історичного центру. Не буду описувати красу головної площі, фото краще про це скаже. Хто не був тут, раджу відвідати Краків, він того вартий. Це і центр.площа, і високий замок, і набережна Вісли... Погуляли, дорогою до хостелу закупились на вечерю і сніданок, заїхали на стоянку. Розбіглися кожен по своїх "нірках" смакувати купленим вином. Всі, окрім дітей, яких знову не загнати спати. Вони молодці- енерджайзери.

Пройдено 67 км
Готель Felix
50°05′06.9″N 20°02′23.9″E

 Надіслано: 15.06.18 13:18. Заголовок: 14.06.2018 День 8. &..

14.06.2018 День 8.


Ранок у Кракові починався в теплому ліжку хостелу, встали за звичкою рано. Зібрались і виїхали о 9.30. Після Лідлу стали на маршрут. На виїзді з Кракова нас стало менше (Валєра знявся з маршруту, бо Вадим захворів).

Проїжджаємо новими районами Кракова, в одному з таких зупиняємось на каву у чудовій кав'ярні. Погода знову не радує: то похмуро, то дощить. Прямуємо на Велічку на соляні шахти. Територія біля шахти розрослася різними локаціями, в одну із яких ми купили квитки. Цікава башта із гілочок, з якої витікає солона вода. Сама копальня, як з'ясувалося, з іншого боку. Йдемо туди в надії, що наші квитки дійсні на всій території. Та сталося не так, як гадалося. Вхід у шахту 89 злотих. Черга величезна, зокрема через туристів дітей. Але для нас така ціна захмарна.

Вирішуємо не залишатися тут далі, робимо фото на території і їдемо далі. Дорога місцями стає складнішою: то підйоми, то великий трафік фур. Але згодом в'їжджаємо в ліс. Дорога в 10 км раю: лісова асфальтована дорога, тиша навколо, мішаний ліс, зарості папороті, свіже прохолодне повітря.

Далі село Копаліна. Шукаємо тут стоянку. Знову Фол спілкується з місцевими і ми стаємо біля церкви поряд зі школою. Священик сам нам дозволив бути тут. Запитував нас, звідки ми; говорив, що бував в Україні( Тернополі, Трускавці). Неспішно розбиваємо табір, вечеряємо, спілкуємося. Діти знову веселяться, граються на тренажерах поряд зі школою, довго не сплять. Справді, енерджайзери.

Пройдено 59 км
50°03′23.44″N 20°29′57.57″E

ghuk пишет

Вадим простыл, погода дождливая, чтобы не усугублять решили эвакуироваться. Сейчас тулим с Кракова на Пшемышль. Вв Пшемышле в 17:36

В Кракове взяли два билета с детским и багажом 82 злотых. Отправка с Кракова в14:43, сказали подадут за 40 мин, подали за 7. Не только мы, но и польские хоботы заметно суетились. Подошла Электричка, на ней вообще не было в бегущей строке слова "Пшемышль", и снова волновались не только мы... В середине были люди и на вопрос входящих куда, мол, фура прёт, некоторые говорили "Пшемышль", другие : "No Пшемышль"... Вспомнился рассказ Семена Альтова про девятый вагон, настроение поднялось))). Вломились в первый попавшийся вагон (10) и потом челночным способом добрались до нашего (15). В этом всем процессе вдруг пришла тоска по родине...

... А тут же ж, курва, все блестит и работает, и чистота... Зашёл в туалет, там горячая вода, зеркало, полотенца
бумажные, мыло жидкое и табличка :

... А я же по дому затосковал, захотелось всё исправить :разбить зеркало, насорить, выкинуть стульчак в окно... Сдержался... Скоро дом. Скоро зазеркалье...

 Надіслано: 16.06.18 20:45. Заголовок: 15.06.2018 День 9..

15.06.2018 День 9


Збиралися ,як завжди, неспішно. Зранку прийшли на роботу робітники школи, потім сходилися діти, і всі нами цікавились. 2 тітоньки навіть чай нам пропонували. Перед виїздом з'ясувалося, що знову прокол.( Аварія у Аліни). Ремонтуємося, о 9.00 стартуємо. Погода налагоджується, дороги радують.

Десь у середині шляху в'їжджаємо у ліс. Справжнє greenvelo. Помічаємо місцевих жителів, що збирають чорниці. Вирішуємо й ми підкріпитися ними. Збираючи ягоди, розуміємо, що це нелегкий труд. Але оскомину збили. Рушаємо далі. Скоро обід.

Знаходимо чудову стоянку, бонусом в якій була сторічна черешня. Згадалася пісня " Росте черешня в мами на городі..." Сам Павло 2 нас благословляв. Наївшись вдосталь ягід, обідаємо макаронами з м'ясом, салатами... Дорога далі на Тарнов. В'їзд у місто. Заїхали в Декатлон, а екскурсію містом залишили на завтра, оскільки час уже був пізній: треба шукати стоянку. Її ми знайшли у місцевому парку, з озером, в якому живуть лебеді, качки, росте латаття, є альтанки. В них ми й зупинилися на вечерю. Сиділи до пізна, смакуючи різними винами. Діти, як завжди, гралися на дитячому майданчику. ( І де в них сили беруться?!) Розбивали намети вже затемна.

Пройдено 89 км
50°01′54.46″N 20°58′45.72″E

Ghuk пишет

Ха! А мы уж в Одесском поезде, который отправляется с пшемысля, через пол часа после прибытия Краковского... Вывалившись с поезда, который возможно к сожалению некоторых пассажиров, прибыл всё таки в Пшемышль я пошёл за информацией в кассу вокзала, на вопрос как в ближайшее время я могу попасть в Киев или Львов, кассирша ответила что на пероне стоит поезд Одесский, через Львов, бегите мол быстрее... "А билеты?" возбуждено спросил я, на что кассирша лишь махнула рукой, вот оно, дом уже ближе... Подойдя к поезду возле последнего вагона мы застали компанию рыготающих проводников которые на вопрос подкинуть до Львова, ответили :"почему бы и нет "," а билеты?" по европейски глупо спросил я, и вновь рыготание... Вагон оказался купейным и последним в составе, проводник Анатолий предложил воспользоваться этой особенностью и разместить не разбирая велы в тамбуре подавать их с улицы прямо с торца... До отправления поезда оставалось пять минут, Анатолий продолжал бороться с дверью,но она уже пять минут не открывалась, Анатолий изнутри произносил до боли родные, пусть и не очень хорошие слова, рыготающие сотрудники Телика сменили настроение на озадаченное, и лишь моё сердце забилось быстрее и радостнее... За три минуты до отправления мы попали в вагон. Предложив Анатолию рассчитаться, получил в ответ сияющую щиру Украинскую улыбку, но для себя констатировал, что гривен нет... Любезный Толик не побрезговал 50 злотыми, и был так добр что принял 10 евро. Со злотых должен был дать 7 злотых задачи, но принёс 5, а на остальные бесплатно даст нам чай... Ну вот оно: дверь, решалово с билетами... Кусочек зазеркалья приехал и увез меня домой!

 Надіслано: 17.06.18 10:58. Заголовок: 16.06.18 День 10R..

16.06.18 День 10


Прокидалися від перших теплих променів сонця. Лебеді в озері вже теж не спали. Тарновці вигулюють парком собак. Пора снідати та рушати: в планах 100 км. Заїжджаємо у місто на традиційну ранкову каву.

Оглядаємо центр, площу Ринок. Зауважу, що старовинні міста побудовані за спільним принципом: ратуша, костел, ринок і будинки , як кольорове печиво навколо. Зупиняємось біля кафе " Sofa", поряд з яким, як виявилося, стояв сам господар. Розговорились, і він запросив нас на чашку кави з розрахунком -20% ( за рахунок закладу). Дійсно, кава і тістечка були смачними. Андрійко, господар - чудова компанійська людина: розповів про себе, питався про нас... На прощання залишив свою візитівку для зв'язку, запрошував у гості.


Стаємо на маршрут. Сонце припікає. Купуємо воду і їдемо. Маршрутна дорога незмінна: кольорові сільські будиночки з різноманітними ландшафтним дизайнами у дворах, шум газонокосарок, рівна дорога, сонце.
На обід стаємо в полі, проїхавши трохи більше 40 км. 
Плануємо 100 км, але чи потягнемо?! Інколи трапляються підйоми, важко їдеться.


Через 30-40 км шукаємо стоянку. По карті видніється озеро. Туди й плануємо доїхати. 92 км проїхали. Знайшли озеро- пісочний кар'єр. Але це бонус після сонячних ванн. Тут ставимо намети, купаємося обливанням, бо дно озера пісочне й непередбачуване, плавати в ньому небезпечно. Знову приємні вечірні посиденьки. Діти , як завжди, невгамовні: спілкуються під місячним небом.

Пройдено 92 км
50°07′03.29″N 21°46′10.06″E

Ghuk пишет

Львов встретил нас дождём, обратившись в все украинскую службу хостелов (0675101504) выслушав требования нас поселили в пятиста метрах от вокзала (Hostel Splash 
L'viv, vul.Zaliznichna, 7j). В номере на 10 человек, кроме нас было ещё трое. Довольно уютный хостел со всем необходимым. Мы старались уложиться тихо, но с соседнего элитного номера вышла тучная тётя и голосом превышающим по громкости раз в пять наше шуршание зделала замечание. Утром пока Вадим спал я поехал на вокзал решать наше перемещение в Кривбасс. После Краковского вокзала, Львовский конечно же создавал, большой контраст : людей по количеству столько же, но почему-то шумно и очень суетливо... Из множественных очередей в кассы то там то тут слышались разборки по поводу кто за кем стоял. Я занял очередь за молодым парнем перед которым стояли две рыжих блезняшки лет двадцати щебечущих на украинской мове с западенским акцентом. Девчушки что то объясняя кассиру, отклонились от окошка кассы, парень подумав что они решили свои вопросы хотел было начать решать свои.... "видийды" - сказала, одна " не бачиш мы ще не купили квитки" , парень извинился " ты не мужик и быдло" явно с симпатией к парню сказала вторая... Находясь в хорошем настроении я пошутил : "а ты ему по морде дай" ... Удар пришёлся по правой щеке опешившаго подростка, вложив всю свою ненависть и симпатию в эту пощечину, всю не растраченную любовь, рыжей бестии явно стало легче... Что то есть такое в этой стране и этих людях чего нет у других, подумал я...

 Надіслано: 19.06.18 10:14. Заголовок: 17.06.18 День 11R..

17.06.18 День 11


Сонечко пригрівало, пора вставати. Рибалки теж почали з'являтись. Легкий сніданок, неспішно збори і в путь. Дорога сьогодні була майже завжди через села: знову звертаємо увагу на кольорові різноманітні будиночки, оази квітів у дворах... Радує, що села живі, на відміну від наших, українських.

Їдемо на Ржешув. Теж симпатичне старовинне місто з ринковою площею, ратушею і симпатичними будиночками. Виявилося, що на площі сьогодні останній день фестивалю пива. Наші хлопці скористалися шансом, натестували різного пивця, доки дівчата з дітьми смакували кавою, тістечками та морозивом у Віденській цукерні. Потім у ній же скористалися безкоштовним швидкісним інтернетом, щоб розмістити новини на сайт та зв'язатися з рідними. Скоро обід, але магазини в неділю не працюють, тому вирішуємо пообідати у місцевих кебабах. Чудова кухня за відносно невеликі гроші.


Їдемо далі у напрямку Ярослава. Дорогою зустрічаємо туриста- велосипедиста з Німеччини, що їде в напрямку України в Карпати. Дорога теж вносить корективи: то різкі підйоми, то такі ж спуски. І так з 20 км. З погодою пощастило: тепло, але похмуро. 
Знову більше 80 км, і ми стаємо на стоянку у зоні відпочинку на р.Сан на в'їзді в Ярослав. 
Вечеря, розмови, спостереження за місцевими, що тут також відпочивали. Починається легкий дощ...

Пройдено 90 km
50°01′12.11″N 22°42′15.3″E

 Надіслано: 19.06.18 10:37. Заголовок: 18.06.18 День 12R..

18.06.18 День 12


Дощ ішов майже всю ніч. Ранок був чудовий, свіжий. Поснідали. Вирішили іхати прямо по маршруту, хоча була пропозиція повернутися в Ярослав у цукерню. 


Їхали, як завжди, чудово, злагоджено. Знову дивувалися гарними польським будиночкам, дорогами. Не помітили, як пролетіли 60 км шляху до Пшемишля. 


Заїхали у ресторан, наїлися до схочу , потім вирішили заїхати на високий замок. Центр міста кишить життям: діти на веліках, туристи... Спускаємося на набережну велодоріжкою в пошуках стоянки.

Стаємо на футбольному полі. Але в планах купальні процедури. Це можна було зробити у холодних водах р. Сан.( Що було й зроблено). Відчуття чистоти на рівні блаженства. А далі за планом: вечеря, бесіди за білим вином. Доброї ночі нам бажали світлячки. На жаль, завтра вже " тулити" не треба. Весь похід тривав 850 км. Ми - класна команда!

Пройдено 60 km
49°46′51.75″N 22°45′14.68″E